Дещо про рай

Тихий травневий вечір. З усіх боків змагаюцця один з одним цвіркуни і тому вереск стоїть неймовірний. Десь здалеку, від ставу, лине жаб’ячий лемент. Але над всіма цими звуками панує соловейко. Він старанно та неймовірно гармонійно виводить свою пісню десь зовсім поруч.
Все повітря проникнуте п’янкими запахами пишно квітуючого бузку та щойно скошеної трави. Здаєцця нічого у світі немає кращого за ці запахи пишних бузкових і білосніжних кетягів та умираючої трави.



На терасі проста і, одночасно, вишукана вечеря: свіжий домашній хліб, сир, вино, парне молоко і іскристо-бурштиновий мед у якійсь кришталевій посудині.
На винарні у Шабо мені розповіли таку примовку: “Біле вино п’ють для радості, а червоне – для здоров’я”. Так от, сьогодні у мне на дощатому столі – Chardonney, сьогодні у мене день, точніше вечір, тихої самотньої радості. Так трапляєцця. Інколи.

Друзі курвляцця, діти виростають і змінюють коло своїх інтересів, до котрого батьки потрапляють лише тоді, коли потрібно обновити гардероб до сезону.
Що ж все має зворотню сторону. Все минецця, і це також. Важливо тільки те, що нічого непроходить безслідно...

Північ. Усі звуки поволі стихають. И лише невимовно красива солов’їна пісня панує тепер над нічною природою.
Які п’янкі пахощі, яке чудове вино і як неповторно співає соловейко!)

( офф топ )

Дещо про рай

Тихий травневий вечір. З усіх боків змагаюцця один з одним цвіркуни і тому вереск стоїть неймовірний. Десь здалеку, від ставу, лине жаб’ячий лемент. Але над всіма цими звуками панує соловейко. Він старанно та неймовірно гармонійно виводить свою пісню десь зовсім поруч.
Все повітря проникнуте п’янкими запахами пишно квітуючого бузку та щойно скошеної трави. Здаєцця нічого у світі немає кращого за ці запахи пишних бузкових і білосніжних кетягів та умираючої трави.



На терасі проста і, одночасно, вишукана вечеря: свіжий домашній хліб, сир, вино, парне молоко і іскристо-бурштиновий мед у якійсь кришталевій посудині.
На винарні у Шабо мені розповіли таку примовку: “Біле вино п’ють для радості, а червоне – для здоров’я”. Так от, сьогодні у мне на дощатому столі – Chardonney, сьогодні у мене день, точніше вечір, тихої самотньої радості. Так трапляєцця. Інколи.

Друзі курвляцця, діти виростають і змінюють коло своїх інтересів, до котрого батьки потрапляють лише тоді, коли потрібно обновити гардероб до сезону.
Що ж все має зворотню сторону. Все минецця, і це також. Важливо тільки те, що нічого непроходить безслідно...

Північ. Усі звуки поволі стихають. И лише невимовно красива солов’їна пісня панує тепер над нічною природою.
Які п’янкі пахощі, яке чудове вино і як неповторно співає соловейко!)

( офф топ )

Дещо про рай

Тихий травневий вечір. З усіх боків змагаюцця один з одним цвіркуни і тому вереск стоїть неймовірний. Десь здалеку, від ставу, лине жаб’ячий лемент. Але над всіма цими звуками панує соловейко. Він старанно та неймовірно гармонійно виводить свою пісню десь зовсім поруч.
Все повітря проникнуте п’янкими запахами пишно квітуючого бузку та щойно скошеної трави. Здаєцця нічого у світі немає кращого за ці запахи пишних бузкових і білосніжних кетягів та умираючої трави.



На терасі проста і, одночасно, вишукана вечеря: свіжий домашній хліб, сир, вино, парне молоко і іскристо-бурштиновий мед у якійсь кришталевій посудині.
На винарні у Шабо мені розповіли таку примовку: “Біле вино п’ють для радості, а червоне – для здоров’я”. Так от, сьогодні у мне на дощатому столі – Chardonney, сьогодні у мене день, точніше вечір, тихої самотньої радості. Так трапляєцця. Інколи.

Друзі курвляцця, діти виростають і змінюють коло своїх інтересів, до котрого батьки потрапляють лише тоді, коли потрібно обновити гардероб до сезону.
Що ж все має зворотню сторону. Все минецця, і це також. Важливо тільки те, що нічого непроходить безслідно...

Північ. Усі звуки поволі стихають. И лише невимовно красива солов’їна пісня панує тепер над нічною природою.
Які п’янкі пахощі, яке чудове вино і як неповторно співає соловейко!)

( офф топ )

Дещо про рай

Тихий травневий вечір. З усіх боків змагаюцця один з одним цвіркуни і тому вереск стоїть неймовірний. Десь здалеку, від ставу, лине жаб’ячий лемент. Але над всіма цими звуками панує соловейко. Він старанно та неймовірно гармонійно виводить свою пісню десь зовсім поруч.
Все повітря проникнуте п’янкими запахами пишно квітуючого бузку та щойно скошеної трави. Здаєцця нічого у світі немає кращого за ці запахи пишних бузкових і білосніжних кетягів та умираючої трави.



На терасі проста і, одночасно, вишукана вечеря: свіжий домашній хліб, сир, вино, парне молоко і іскристо-бурштиновий мед у якійсь кришталевій посудині.
На винарні у Шабо мені розповіли таку примовку: “Біле вино п’ють для радості, а червоне – для здоров’я”. Так от, сьогодні у мне на дощатому столі – Chardonney, сьогодні у мене день, точніше вечір, тихої самотньої радості. Так трапляєцця. Інколи.

Друзі курвляцця, діти виростають і змінюють коло своїх інтересів, до котрого батьки потрапляють лише тоді, коли потрібно обновити гардероб до сезону.
Що ж все має зворотню сторону. Все минецця, і це також. Важливо тільки те, що нічого непроходить безслідно...

Північ. Усі звуки поволі стихають. И лише невимовно красива солов’їна пісня панує тепер над нічною природою.
Які п’янкі пахощі, яке чудове вино і як неповторно співає соловейко!)

( офф топ )