ну, добре. коротко не вмію, але вже як є. на це питання я спробую відповісти двосторонньо. якщо умовно подивитись на Землю з космосу, то про сенс життя у мене виникає лише одна асоціація. є така дитяча гра "струмочок". це коли діти стають у пари одні за одним, беруться у парі за руки і піднімають їх догори. остання пара проходить вперед попід підняті руки інших і стає першою. і так до безкінечності (або, стосовно гри, доки не набридне). тому сенс життя у самому житті, жити, щоб жити. але людина (і я в тому числі) зазвичай не бачить себе частиною світу, а центром, навколо якого існує весь світ. тому і мучиться все життя питанням про сенс(і ще про багато чого), маючи на увазі сенс власного життя, важливішого за цілий світ. у цьому ключі мені подобається відповідь, яка звучить у моєму улюбленому фільмі "Богиня": "смысл жизни - любовь". я й сама так вважала майже до останнього. а тепер просто про це не думаю. живу, як можу, і не пожалкую про жодну минулу хвилину, бо по-іншому я би її не прожила. не знаю, чи відповіла я на ваше питання, але ви маєте для себе свою беззаперечну відповідь)
може, день (я от теж підірвалася зрання, а це зі мною буває раз на 100 років), може, пора року( ознаки якоїсь такої смерті перед народженням). але такі відчуття завше заставляють мене щось змінити у власному життя, змістити убік бодай на сантиметр отой "струмочок")
з такої, де не було мого світу, нехай і віртуального (але то всьо відносно). і вас не було. а була тільки простуда і жахливі сусіди. і життя зсунулось на сантиметр, і я зрозуміла, без чого не можу) а сьогодні у мене знову мій оновлений ноутік і мій світ) і я вже думаю, що скоро весна, і все буде пречудово!)
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
ну, добре. коротко не вмію, але вже як є.
на це питання я спробую відповісти двосторонньо. якщо умовно подивитись на Землю з космосу, то про сенс життя у мене виникає лише одна асоціація. є така дитяча гра "струмочок". це коли діти стають у пари одні за одним, беруться у парі за руки і піднімають їх догори. остання пара проходить вперед попід підняті руки інших і стає першою. і так до безкінечності (або, стосовно гри, доки не набридне). тому сенс життя у самому житті, жити, щоб жити. але людина (і я в тому числі) зазвичай не бачить себе частиною світу, а центром, навколо якого існує весь світ. тому і мучиться все життя питанням про сенс(і ще про багато чого), маючи на увазі сенс власного життя, важливішого за цілий світ. у цьому ключі мені подобається відповідь, яка звучить у моєму улюбленому фільмі "Богиня": "смысл жизни - любовь". я й сама так вважала майже до останнього. а тепер просто про це не думаю. живу, як можу, і не пожалкую про жодну минулу хвилину, бо по-іншому я би її не прожила. не знаю, чи відповіла я на ваше питання, але ви маєте для себе свою беззаперечну відповідь)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
кожен у своє
no subject
no subject
чи може такий день сьогодні?
no subject
але такі відчуття завше заставляють мене щось змінити у власному життя, змістити убік бодай на сантиметр отой "струмочок")
no subject
no subject
no subject
я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
а думаю - що з вами трапилось?..
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))
Re: я щойно вийшла із тюрми)))