Мені здається, що мати штучні сіськи – то чертовськи зручно. Як не ляж, вони стирчать, як пюпітр (дуже зручно читати лежачи, поставивши книжку на них, як жартував мій дядя, а його прийомна дочка років у 15 поразила мене концептом, що усе, що поміщається у руку, то груди, що ні – то вим’я, маючи на увазі, напевно, чоловічу руку). Хоч без ліфчика ходи, хоч з ним. Красота! Завжди чудові, однаково симетричні, кругленькі, ніде не висить. У мене у однієї подруги штучні цицьки. Так як тільки що з фабрики!