adamnet: (адам_жж)
* * *

один класик назвав перекладачів «поштовими конями прогресу» і я цілком з цим погоджуюся - бо з часів Вавилонської вежі значення цієї роботи для усього людства важко переоцінити.
Вважають, що цей день було визначено святом перекладачів на честь святого Ієронима Стридонського - християнського теолога, письменника, який жив у четвертому столітті н.е. і відомий як творець ґлаголиці та перекладач тексту Біблії з грецької та гебрейської мов на тогочасну латину (Вульґата), котрий через одинадцять століть було визнано офіційним текстом Святого письма. Але був той Ієроним відомим ще однією доброю справою - за популярною притчею він не злякався вийняти скалку з лапи шаленного лева, який з тих пір став його відданим другом.
Отак і перекладачі безстрашно виймають з наших мізків занозу нерозуміння і безнадії, відкривають нам можливості для пізнання світу та використання найрізноманітніших людських надбань, тож вітання вам, дорогі перекладачі і тлумачі, дай вам Бог наснаги та сил!)

ну і персональні щирі вітання МШФ [livejournal.com profile] nehrebeckyj, [livejournal.com profile] hudozhnytsya та [livejournal.com profile] pogodda )
adamnet: (адам_жж)
* * *


Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє


kostenko


* * *
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву
Л.Костенко
adamnet: (адам_жж)
* * *

75-та річниця від дня народження Василя Стуса




* * *

Струнка, білява, з синіми очима,
Неначе лебідь з хвилі вдалині
(В вечірній тиші ми лише одні), —
Мені вона привидилась вві сні.

І я завмер, милуючись плечима,
Не бачачи обличчя. Раптом — крик,
Надтріснутий, і немічний, і милий,
Мене ж покинули тоді останні сили,
А образ ... образ, ніби привид, зник.


Сон (нона), 1955
adamnet: (ДонКорлеоне)
...Моя незнакомка, высокая брюнетка лет около двадцати - двадцати пяти, держалась легко и стройно. Просторная белая рубаха свободно и красиво обвивала ее молодую, здоровую грудь. Оригинальную красоту ее лица, раз его увидев, нельзя было позабыть, но трудно было, даже привыкнув к нему, его описать. Прелесть его заключалась в этих больших, блестящих, темных глазах, которым тонкие, надломленные посредине брови придавали неуловимый оттенок лукавства, властности и наивности; в смугло-розовом тоне кожи, в своевольном изгибе губ, из которых нижняя, несколько более полная, выдавалась вперед с решительным и капризным видом.

О.Купрін. Олеся (1898)

Розлога цитата навіяна цим фото )



adamnet: (ДонКорлеоне)
...Моя незнакомка, высокая брюнетка лет около двадцати - двадцати пяти, держалась легко и стройно. Просторная белая рубаха свободно и красиво обвивала ее молодую, здоровую грудь. Оригинальную красоту ее лица, раз его увидев, нельзя было позабыть, но трудно было, даже привыкнув к нему, его описать. Прелесть его заключалась в этих больших, блестящих, темных глазах, которым тонкие, надломленные посредине брови придавали неуловимый оттенок лукавства, властности и наивности; в смугло-розовом тоне кожи, в своевольном изгибе губ, из которых нижняя, несколько более полная, выдавалась вперед с решительным и капризным видом.

О.Купрін. Олеся (1898)

Розлога цитата навіяна цим фото )



adamnet: (ДонКорлеоне)
...Моя незнакомка, высокая брюнетка лет около двадцати - двадцати пяти, держалась легко и стройно. Просторная белая рубаха свободно и красиво обвивала ее молодую, здоровую грудь. Оригинальную красоту ее лица, раз его увидев, нельзя было позабыть, но трудно было, даже привыкнув к нему, его описать. Прелесть его заключалась в этих больших, блестящих, темных глазах, которым тонкие, надломленные посредине брови придавали неуловимый оттенок лукавства, властности и наивности; в смугло-розовом тоне кожи, в своевольном изгибе губ, из которых нижняя, несколько более полная, выдавалась вперед с решительным и капризным видом.

О.Купрін. Олеся (1898)

Розлога цитата навіяна цим фото )



adamnet: (ДонКорлеоне)
...Моя незнакомка, высокая брюнетка лет около двадцати - двадцати пяти, держалась легко и стройно. Просторная белая рубаха свободно и красиво обвивала ее молодую, здоровую грудь. Оригинальную красоту ее лица, раз его увидев, нельзя было позабыть, но трудно было, даже привыкнув к нему, его описать. Прелесть его заключалась в этих больших, блестящих, темных глазах, которым тонкие, надломленные посредине брови придавали неуловимый оттенок лукавства, властности и наивности; в смугло-розовом тоне кожи, в своевольном изгибе губ, из которых нижняя, несколько более полная, выдавалась вперед с решительным и капризным видом.

О.Купрін. Олеся (1898)

Розлога цитата навіяна цим фото )



adamnet: Gabin (life)


Жорж Дюруа, куркульський синок, проте досить симпатичний молодий чоловік, живе в Парижі доволі просто. Він страшенно подобаєцця жінкам, але у нього у кишені три франки, а платня буде нескоро. Аж ось якось він зустрічає свого давнього армійського товариша Шарля Форестьє, який служив з ним разом в Африці. Шарль став досить успішним журналістом. Він планує влаштувати званий обід і запрошує на нього Жоржа, а заодно і пропонує йому спробувати свої сили у журналістиці.

На обіді Жорж знайомицця з дружиною Шарля Мадлен, її подругою Клотільдою де Марель, начальником Форестьє і бізнесменом мосьє Вальтером, а також кількома колегами журналіста. Дюруа зачаровує всіх співрозмовників за столом, подобаєцця Вальтеру і отримує перше завдання - написати статтю "Спогади африканського стрільця".

Проте, незважаючи на спроби придумати хоча б що-небудь, у нього нічогісінько не виходить. Жорж звертається за допомогою до Мадлен, яка врешті-решт пише чудову статтю замість нього. Стаття була належним чином сприйнята і Дюруа отримує завдання написати її продовження.

Його кар'єра відтепер залежить від його спокусливої ​​зовнішності і чарівних манер. Жорж перетворився на різновид чоловіка легкої поведінки, який готовий піти на все заради грошей і суспільного стану. Він забув, що таке справжнє кохання, ставши рабом своєї кар'єри.

Продовжити читати тут>>>

adamnet: Bogusław Linda (Bogusław 1)


Поцілунок

У темній гущині її я наздогнав.
Вона, вже лежачи серед пахучих трав,
Руками пружними од мене одбивалась.
Нарешті стишилась — і дивне диво сталось:
Уста, що і мене, і весь мій рід кляли,
Мов квітка багряна, до мене простягали
Свій келих, сповнений солодкої знемоги.
Натомлені з біги стрункі та дужі ноги
Біліли мармуром під місяцем німим, —
І тихим голосом, охриплим та чудним,
Вона промовила: "Жорстокий переможче!
Упасти в цім бою для мене найдорожче".

(с) Максим Рильський, 1925
adamnet: Bogusław Linda (Bogusław 1)


Жизнь — это четки, составленные из мелких невзгод, и философ, смеясь, перебирает их. Будьте, подобно мне, философами, господа, садитесь за стол, и давайте выпьем: никогда будущее не представляется в столь розовом свете, как в те мгновения, когда смотришь на него сквозь бокал шамбертена.

Атос, граф де ля Фер - Три мушкетери, ч. II гл. XVIII
adamnet: (Default)
* * *

Лоханкин снова перевернулся и уткнул толстый нос в скользкую холодную клеенку.

— Так вот и буду лежать в подтяжках, — донеслось с дивана, — пока не умру. И во всем будешь виновата ты с инженером Птибурдуковым.

Жена подумала, надела на белое невыпеченное плечо свалившуюся бретельку и вдруг заголосила:

— Ты не смеешь так говорить о Птибурдукове! Он выше тебя!

Этого Лоханкин не снес. Он дернулся, словно электрический разряд пробил его во всю длину, от подтяжек до зеленых карпеток.

— Ты самка, Варвара, — тягуче заныл он. — Ты публичная девка!

— Васисуалий, ты дурак! — спокойно ответила жена.

— Волчица ты, — продолжал Лоханкин в том же тягучем тоне. — Тебя я презираю. К любовнику уходишь от меня. К Птибурдукову от меня уходишь. К ничтожному Птибурдукову нынче ты, мерзкая, уходишь от меня. Так вот к кому ты от меня уходишь! Ты похоти предаться хочешь с ним. Волчица старая и мерзкая притом!

Упиваясь своим горем, Лоханкин даже не замечал, что говорит пятистопным ямбом, хотя никогда стихов не писал и не любил их читать.

* * *

(с) Ільф & Петров
adamnet: Gabin (life)
Сьогодні Сергію Довлатову могло би бути 70 років.

«Я родился в не очень-то дружной семье. Посредственно учился в школе. Был отчислен из университета. Служил три года в лагерной охране. Писал рассказы, которые не мог опубликовать. Был вынужден покинуть родину. В Америке я так и не стал богатым или преуспевающим человеком. Мои дети неохотно говорят по-русски. Я неохотно говорю по-английски. В моем родном Ленинграде построили дамбу. В моем любимом Таллине происходит непонятно что. Жизнь коротка. Человек одинок. Надеюсь, все это достаточно грустно, чтобы я мог продолжать заниматься литературой...»
С. Довлатов



Справжній письменник подібний у чомусь на державу, у якій живе і яка 90% свого бюджету витрачає на озброєння, інші десять відсотків не можуть ні нагодувати, ні обігріти народ, письменник дев'яносто відсотків своїх сил, розуму, таланту, життя витрачає на творчість, у нього просто немає ні часу, ні можливостей бути хорошою людиною. Сергій Довлатов – найбільший виняток з цього правила: у нього завжди були і сили, і час, і співчуття, і поблажливість, і доброта, і делікатність, щоб залишатися в будь-яких обставин хорошою людиною. Довлатов не захотів підписувати традиційний договір між життям та мистецтвом. Коли життя, як Атлантида, занурюється на дно мистецтва, остаточно перетворившись на фарс, то самому мистецтву нічого не залишається, як створювати острівці згубної суші – факту, документу, хроніки, імені. Він вибудував своє життя так, що у ньому відбувалося тільки те, що було потрібне його літературі, його творчості. Все інше випалювалось, знищувалося і просто не могло статися. Довлатов писав прозу, але з численних спроб надрукуватися в радянських журналах нічого не виходило. Набір його першої книги був знищений за розпорядженням КДБ. З кінця 60-х Довлатов публікується у самвидаві, а у 1976 році деякі його оповідання були опубліковані на Заході в журналах «Континент», «Время и мы», за що він був виключений зі Спілки журналістів СРСР. У 1978 році через переслідування влади Довлатов емігрував до Відня, а потім переселився до Нью-Йорка, де видавав залихвацьку ліберальну емігрантську газету «Новий американець». Одна за одною виходили книги його прози – «Невидимая книга» (1978 ), «Соло на ундервуде» (1980), повісті «Компромисс» (1981), «Зона» (1982), «Заповідник» (1983), «Наши» (1983) та ін. До середини 80-х років домігся великого читацького успіху, друкувався в престижному журналі «New Yorker». За дванадцять років життя в еміграції видав 12 книг, які виходили у США і Європі. В СРСР письменника знали по самвидаву та його авторській передачі на радіо "Свобода". Перечитуючи його книги весь час ловиш себе на думці, що сюжет ще може повернутися як завгодно, обдурити тебе та надати якусь неймовірно щасливу розв'язку. Тобто, можливо, геніальний текст – це текст, якому при будь-яких повторах забезпечений читацьке переживання і очікування непередбачуваного...

Довлатов - великий і неперевершений майстер афоризму. Судіть:

Талант — это как похоть. Трудно утаить. Еще труднее симулировать.
Ирония — любимое, а главное, единственное оружие беззащитных.
Снобизм — это единственное растение, которое цветет даже в пустыне.
adamnet: (Default)
Сьогодні натрапив на унікально-феєричне чтиво на одному сайті. Спішу поділитися!)


Приключения двух брюнеток (не білявок, зауважте! - A.R.)

Piccy.info - Free Image Hosting
Аліна Сваровски

Сегодня я одела зеленое платье, украшение с зеленым янтарем, обула черные босоножки со страхами и положила свой айпад в красную лаковую сумку. Мой мейк-ап был выполнен в стилистике 60-х: зеленые стрелки, персиковые тени, черные ресницы, розовая помада. Маникюр сделать не успела.
У меня была встреча с журналистами )
adamnet: (Default)


Канальї! Вони знову зробили це!)))))
Голівуд-Німеччина
Буду дивитись, однозначно 8)
Міла Йовович - Міледі, Орландо Блум - Бекінґем, 3D і всьо такоє... Прем'єра - восени


Дещо на цю тему: d 'Artagnan та його Бригада
adamnet: (Default)


Канальї! Вони знову зробили це!)))))
Голівуд-Німеччина
Буду дивитись, однозначно 8)
Міла Йовович - Міледі, Орландо Блум - Бекінґем, 3D і всьо такоє... Прем'єра - восени


Дещо на цю тему: d 'Artagnan та його Бригада
adamnet: (Default)


Канальї! Вони знову зробили це!)))))
Голівуд-Німеччина
Буду дивитись, однозначно 8)
Міла Йовович - Міледі, Орландо Блум - Бекінґем, 3D і всьо такоє... Прем'єра - восени


Дещо на цю тему: d 'Artagnan та його Бригада
adamnet: (Default)


Канальї! Вони знову зробили це!)))))
Голівуд-Німеччина
Буду дивитись, однозначно 8)
Міла Йовович - Міледі, Орландо Блум - Бекінґем, 3D і всьо такоє... Прем'єра - восени


Дещо на цю тему: d 'Artagnan та його Бригада
adamnet: (Default)
Протягом останніх днів поринув у читання.

М.Матіос "Солодка Даруся"
10 українських прозаїків останніх десяти років "Декамерон"
В. Діброва "Андріївський узвіз"


Другий тиждень:
Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

я у захваті. давно нічого не читав - може у цьому причина.
деталі - згодом
adamnet: (Default)
Протягом останніх днів поринув у читання.

М.Матіос "Солодка Даруся"
10 українських прозаїків останніх десяти років "Декамерон"
В. Діброва "Андріївський узвіз"


Другий тиждень:
Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

я у захваті. давно нічого не читав - може у цьому причина.
деталі - згодом
adamnet: (Default)
Протягом останніх днів поринув у читання.

М.Матіос "Солодка Даруся"
10 українських прозаїків останніх десяти років "Декамерон"
В. Діброва "Андріївський узвіз"


Другий тиждень:
Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

я у захваті. давно нічого не читав - може у цьому причина.
деталі - згодом

Profile

adamnet: (Default)
Будьмо!

May 2016

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22 232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 17 October 2017 18:40
Powered by Dreamwidth Studios