![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Сьогодні – Коко Шанель
Якщо ви хочете мати те, що ніколи не мали, вам доведеться робити те, чого ніколи не робили
(с) Gabrielle Сосо Chanel
Все почалося з того, що майбутня мати Коко, 19-річна провінціалка Жанна Дюваль (Jeanne Duval), вступила в позашлюбний зв'язок з бродячим торговцем, що в ті часи прирівнювалося до тяжкого злочину. Але це не зупинило закохану Жанну, яка, не зважаючи на думку громади, проводила вечори в компанії бідняка Альбера Шанель (Albert Chanel), майбутнього батька кутюр’є. Коли батько Жанни, суворий Анрі-Адріан (Henri-Adrian Duval), дізнався про таємницю доньки, то прокляв і її саму, і всіх жінок її роду. Можливо, цим покарання б не обмежилося, але дівчина встигла вчасно втекти від грізних батьків і стала поневірятися по селах разом з Альбером Шанелем.
Ґабріель Шанель народилася в Сомюрі 19 серпня 1883, хоча завжди стверджувала, що з'явилася на світ у 1893 в Оверні. Її мати померла, коли Габріель було шість років, пізніше батько залишив її і ще чотирьох її братів. Діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у притулку.
У 18 років Ґабріель влаштувалася продавцем у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Улюбленими піснями дівчини були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько – Коко. Габріель не досягла успіху в якості співачки, однак під час одного з її виступів офіцер Етьен Бальзан був зачарований нею. Вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кепела. Незабаром вона відкрила магазин у Парижі 1910 року де продавала дамські капелюшки.
У 1912 році Коко відкриває свій перший Будинок моди у Довілі, але Перша світова війна перервала її діяльність.Аде вже у 1919 році Шанель відкриває Будинок моди в Парижі на вулиці Карбон навпроти відомого готелю «Рітц». До цього часу у Шанель вже були клієнти у всьому світі.
У 1913 році Коко Шанель знайомиться з Ігорем Стравінським.
Париж. Коко Шанель присутня на першій скандальній виставі Ігоря Стравінського «Весна священна». Ритмічний дисонанс у музиці та місцями шокуюча хореографія викликають бурю обурення. Але Коко захоплює те, як Ігор розбурхав зал.
Сім років потому Коко та Ігор зустрічаються знову. І хоча справи йдуть чудово Коко, вона сумує за своїм коханим Артуром Кепелом. А Ігор був вимушений тікати до Франції, рятуючись від революції 1917 року. Між кутюр'є і композитором швидко виникають взаємні симпатія і потяг.
Коко запрошує Ігоря разом з його дружиною і дітьми пожити на її віллі під Парижем. Тим літом між Коко і Ігорем зав'язуються таємні пристрасні відносини. Їх шалена близькість приносить користь і їх роботі: Ігор починає складати твори в новому, більш вільному стилі, а Коко разом зі своїм парфумером Ернестом Бо створює Chanel No.5. так у 1921 році з'явилися знамениті парфуми. ))))
Більше про відносини Шанель і Стравінського можна дізнатись з роману Кріса Ґрінхала «Коко та Ігор», а також дивіцця ТУТ>>>
Коко Шанель популяризувала і «la petite robe noire» «маленьке чорне плаття), яке можна було носити протягом дня і ввечері залежно від того, як воно було доповнено аксесуарами.
Незважаючи на величезний успіх моделей Шанель, в 1939 році Коко закрила всі свої бутіки і будинок моди, тому що почалася Друга світова війна. Багато кутюр'є залишили країну, але Коко залишилася в Парижі. Після закінчення війни вона виїхала до Швейцарії.
У 1954 році 71-річна Габріель повернулася в світ моди і представила свою нову колекцію «haute couture».
У 1950-1960-і роки Коко працювала з різними голлівудськими студіями, зокрема одягала таких зірок, як Одрі Хепберн і Ліз Тейлор.
Кінець життя Шанель зустріла у розкоші, але зовсім самотньою – вона пережила усіх своїх коханих і багатьох друзів. Останнім притулком художниці моди став шикарний номер паризького готелю «Ritz». Вона так само, як і колись, багато працювала (називала себе «сонячною бджілкою»), але ночами стала поводити себе дещо дивно: не прокидаючись, підіймалася з ліжка, виходила з кімнати до коридору і йшла в пральню прати одяг. Персонал готелю був наляканий такою поведінкою, тому покоївці було наказано закривати Мадемаузель на ніч у спальні. 10 січня 1971 уславленого модельєра не стало.
Коко Шанель поховали в Лозанні, а біля її надгробку встановили п'ять статуй левів – її улюблених тварин. Можливо, пристрасть кутюр’є до левів пояснюється тим, що Шанель сама народилася під знаком Лева, а може, вона відчувала в цьому гордому «царі звірів» споріднену душу. Здавалося, доля спеціально подарувала їй довге, іскрометне, шикарне життя, але при цьому забрала найцінніше – жіноче щастя. Мадемуазель стала останньою жінкою з роду своєї матері, прокляття мстивого діда виповнилося. Але все-таки Коко Шанель перехитрила свою долю – замість спадкоємців вона залишила світу свої моделі, парфуми, аксесуари, афоризми та всеперемагаюче бажання жити, творити, боротися і любити ...
Mademoiselle Chanel залишила після себе безліч таємниць і загадок, але більшість з них були уготовані її долею, а не самою Коко. Харизма відняла у неї щастя бути дружиною і матір'ю, але зате подарувала світове визнання.
Чи хотіла Шанель слави такою ціною? Це також одна з її таємниць…
(с) Gabrielle Сосо Chanel
Gabrielle Bonheur Chanel
Все почалося з того, що майбутня мати Коко, 19-річна провінціалка Жанна Дюваль (Jeanne Duval), вступила в позашлюбний зв'язок з бродячим торговцем, що в ті часи прирівнювалося до тяжкого злочину. Але це не зупинило закохану Жанну, яка, не зважаючи на думку громади, проводила вечори в компанії бідняка Альбера Шанель (Albert Chanel), майбутнього батька кутюр’є. Коли батько Жанни, суворий Анрі-Адріан (Henri-Adrian Duval), дізнався про таємницю доньки, то прокляв і її саму, і всіх жінок її роду. Можливо, цим покарання б не обмежилося, але дівчина встигла вчасно втекти від грізних батьків і стала поневірятися по селах разом з Альбером Шанелем.
Ґабріель Шанель народилася в Сомюрі 19 серпня 1883, хоча завжди стверджувала, що з'явилася на світ у 1893 в Оверні. Її мати померла, коли Габріель було шість років, пізніше батько залишив її і ще чотирьох її братів. Діти були тоді під опікою родичів і провели деякий час у притулку.
У 18 років Ґабріель влаштувалася продавцем у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Улюбленими піснями дівчини були «Ko Ko Ri Ko» і «Qui qua vu Coco», за що їй і дали прізвисько – Коко. Габріель не досягла успіху в якості співачки, однак під час одного з її виступів офіцер Етьен Бальзан був зачарований нею. Вона переїхала жити до нього в Париж, але незабаром пішла до англійського промисловця Артура Кепела. Незабаром вона відкрила магазин у Парижі 1910 року де продавала дамські капелюшки.
У 1912 році Коко відкриває свій перший Будинок моди у Довілі, але Перша світова війна перервала її діяльність.Аде вже у 1919 році Шанель відкриває Будинок моди в Парижі на вулиці Карбон навпроти відомого готелю «Рітц». До цього часу у Шанель вже були клієнти у всьому світі.
У 1913 році Коко Шанель знайомиться з Ігорем Стравінським.
Париж. Коко Шанель присутня на першій скандальній виставі Ігоря Стравінського «Весна священна». Ритмічний дисонанс у музиці та місцями шокуюча хореографія викликають бурю обурення. Але Коко захоплює те, як Ігор розбурхав зал.
Сім років потому Коко та Ігор зустрічаються знову. І хоча справи йдуть чудово Коко, вона сумує за своїм коханим Артуром Кепелом. А Ігор був вимушений тікати до Франції, рятуючись від революції 1917 року. Між кутюр'є і композитором швидко виникають взаємні симпатія і потяг.
Коко запрошує Ігоря разом з його дружиною і дітьми пожити на її віллі під Парижем. Тим літом між Коко і Ігорем зав'язуються таємні пристрасні відносини. Їх шалена близькість приносить користь і їх роботі: Ігор починає складати твори в новому, більш вільному стилі, а Коко разом зі своїм парфумером Ернестом Бо створює Chanel No.5. так у 1921 році з'явилися знамениті парфуми. ))))
Більше про відносини Шанель і Стравінського можна дізнатись з роману Кріса Ґрінхала «Коко та Ігор», а також дивіцця ТУТ>>>
Коко Шанель популяризувала і «la petite robe noire» «маленьке чорне плаття), яке можна було носити протягом дня і ввечері залежно від того, як воно було доповнено аксесуарами.
Незважаючи на величезний успіх моделей Шанель, в 1939 році Коко закрила всі свої бутіки і будинок моди, тому що почалася Друга світова війна. Багато кутюр'є залишили країну, але Коко залишилася в Парижі. Після закінчення війни вона виїхала до Швейцарії.
У 1954 році 71-річна Габріель повернулася в світ моди і представила свою нову колекцію «haute couture».
У 1950-1960-і роки Коко працювала з різними голлівудськими студіями, зокрема одягала таких зірок, як Одрі Хепберн і Ліз Тейлор.
Кінець життя Шанель зустріла у розкоші, але зовсім самотньою – вона пережила усіх своїх коханих і багатьох друзів. Останнім притулком художниці моди став шикарний номер паризького готелю «Ritz». Вона так само, як і колись, багато працювала (називала себе «сонячною бджілкою»), але ночами стала поводити себе дещо дивно: не прокидаючись, підіймалася з ліжка, виходила з кімнати до коридору і йшла в пральню прати одяг. Персонал готелю був наляканий такою поведінкою, тому покоївці було наказано закривати Мадемаузель на ніч у спальні. 10 січня 1971 уславленого модельєра не стало.
Коко Шанель поховали в Лозанні, а біля її надгробку встановили п'ять статуй левів – її улюблених тварин. Можливо, пристрасть кутюр’є до левів пояснюється тим, що Шанель сама народилася під знаком Лева, а може, вона відчувала в цьому гордому «царі звірів» споріднену душу. Здавалося, доля спеціально подарувала їй довге, іскрометне, шикарне життя, але при цьому забрала найцінніше – жіноче щастя. Мадемуазель стала останньою жінкою з роду своєї матері, прокляття мстивого діда виповнилося. Але все-таки Коко Шанель перехитрила свою долю – замість спадкоємців вона залишила світу свої моделі, парфуми, аксесуари, афоризми та всеперемагаюче бажання жити, творити, боротися і любити ...
Mademoiselle Chanel залишила після себе безліч таємниць і загадок, але більшість з них були уготовані її долею, а не самою Коко. Харизма відняла у неї щастя бути дружиною і матір'ю, але зате подарувала світове визнання.
Чи хотіла Шанель слави такою ціною? Це також одна з її таємниць…