1900–31.07.1944
Антуан де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в Ліоні (Франція) у у старовинній дворянській родині. Він закінчив єзуїтську школу в Ле Мані, навчався в пансіоні католиків у Швейцарії, а в 1917 році став студентом школи образотворчих мистецтв у Парижі на факультеті архітектури. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, проте хоча він і навчався в найкращих школах Європи, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амбер'є 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Габріель Сальєз.
У ті роки, на зорі ери повітроплавання, професія авіатора була рідкісною та романтичною, порівнянною із сучасною професією космонавта. Вона цілком відповідала характеру й устремлінням юнака, закоханого в небо.
У 1921 році Сент-Екзюпері був призваний на військову службу і став навчатися на курсах пілотів. Так він став спочатку військовим льотчиком, а потім льотчиком поштових авіаліній. Через рік він переїхав жити до Парижу і зайнявся письменництвом. Оскільки особливих успіхів творча праця не приносила, йому довелося працювати продавцем у книжковому магазині, а також продавати автомобілі.
У 1925 році Екзюпері стає авіаційним пілотом «Аеропосталь», він займався доставкою пошти до Африки. У 1927 році він отримав призначення керувати аеропортом Кап-Джуба на краю пустелі Сахари. Через два роки він став начальником відділення «Аеропосталь» в Буенос-Айресі.
У 1931 році знову літає на поштових маршрутах, а потім працює льотчиком-випробувачем. З середини 1930-х років займається журналістикою, у 1935 році кореспондентом відвідав Радянський Союз. Як кореспондент побував і на війні в Іспанії. У 1941-43 роках Екзюпері проживав у США, де і була написана його відома книга «Маленький принц».
31 липня 1944 Антуан де Сент-Екзюпері не повернувся з розвідувального польоту, де він мав виконати завдання з аерофотозйомки. Зовсім недавно вдалось віднайти місце загибелі Екзюпері: під товщею води Тірренського моря, недалеко від Марселя, був відшуканий іменний браслет, що його йому подарувала дружина, а також знайдені рештки літака.
Перше оповідання Сент-Екзюпері (1926) недаремно називалося «Льотчик», а перший роман (1929) — «Південний поштовий». Напередодні нового 1936 року на власному літаку вирушив у переліт Париж–Сайгон, щоб побити рекорд швидкості на цьому маршруті, але зазнав аварії у Лівійській пустелі. Цей випадок ліг в основу не лише його найвідомішого роману «Планета людей», але й казки «Маленький принц» — вершини творчості Сент-Екзюпері. З початку Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції наприкінці 1940 року залишив батьківщину. У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора.
* * *
Часто переглядаючи цікаві книги рука мимоволі відмічає якісь надзвичайно близькі тобі думки, те що хвилює тебе зараз...
Ось такі помітки з «Маленького Принца» і «Планети Людей». Думаю, що це є близьким доволі широкому загалу...