Сьогодні – граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек

Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa
(1864 — 9 вересня 1901)

Тулуз-Лотрек – французький живописець, постімпресіоніст.

Тулуз-Лотрек залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років

352 роботи Анрі Тулуз-Лотрека можна подивитись тут>>>

Великий вплив на його манеру живопису мали роботи імпресіоністів і японські гравюри. Проте його техніка відрізняється від класичного імпресіонізму, в його роботах менше романтики настроїв і більше точних мазків, що показують суть характеру персонажів.

На ранніх роботах художник малював в основному друзів і родичів. У 19 років він пише полотно «Графиня Тулуз-Лотрек за сніданком у Мальроме», у 23 роки «Графиня Адель де Тулуз-Лотрек». А вже у 20 років художник відкриває власну майстерню на Монмартрі.

Продовжує багато працювати в жанрі портрету. Легко входить у світ паризької богеми, знання «іншої» сторони життя нічного міста знаходить відображення в сюжетах його картин: «Ла Гулю, що входить в Мулен-Руж», «Танець в Мулен-Руж», «Заняття Валентена з новими дівчатами в Мулен-Руж».

Живописець знаходить задоволення, відображаючи на своїх полотнах повсякденні заняття оточуючих його людей. Яскраво передає індивідуальність персонажу, не приховуючи його недоліків, але при цьому його картини пронизані теплотою і любов'ю до своїх героїв: «Вітальня в Шато де Мальроме», «Дезіре Діо (Читання газети в саду)», «Туалет (Рудоволоса)».

Сучасники знали Анрі де Тулуз-Лотрека більше як геніального майстра афіші. На його творчому рахунку понад 30 афіш, виконаних як повноцінні картини зі своїм характером і впізнаваними особливостями: «Джейн Авріль в Жарден де Парі», «Divan japonais» та інші.

Сьогодні – граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек

Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa
(1864 — 9 вересня 1901)

Тулуз-Лотрек – французький живописець, постімпресіоніст.

Тулуз-Лотрек залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років

352 роботи Анрі Тулуз-Лотрека можна подивитись тут>>>

Великий вплив на його манеру живопису мали роботи імпресіоністів і японські гравюри. Проте його техніка відрізняється від класичного імпресіонізму, в його роботах менше романтики настроїв і більше точних мазків, що показують суть характеру персонажів.

На ранніх роботах художник малював в основному друзів і родичів. У 19 років він пише полотно «Графиня Тулуз-Лотрек за сніданком у Мальроме», у 23 роки «Графиня Адель де Тулуз-Лотрек». А вже у 20 років художник відкриває власну майстерню на Монмартрі.

Продовжує багато працювати в жанрі портрету. Легко входить у світ паризької богеми, знання «іншої» сторони життя нічного міста знаходить відображення в сюжетах його картин: «Ла Гулю, що входить в Мулен-Руж», «Танець в Мулен-Руж», «Заняття Валентена з новими дівчатами в Мулен-Руж».

Живописець знаходить задоволення, відображаючи на своїх полотнах повсякденні заняття оточуючих його людей. Яскраво передає індивідуальність персонажу, не приховуючи його недоліків, але при цьому його картини пронизані теплотою і любов'ю до своїх героїв: «Вітальня в Шато де Мальроме», «Дезіре Діо (Читання газети в саду)», «Туалет (Рудоволоса)».

Сучасники знали Анрі де Тулуз-Лотрека більше як геніального майстра афіші. На його творчому рахунку понад 30 афіш, виконаних як повноцінні картини зі своїм характером і впізнаваними особливостями: «Джейн Авріль в Жарден де Парі», «Divan japonais» та інші.

Сьогодні – граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек

Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa
(1864 — 9 вересня 1901)

Тулуз-Лотрек – французький живописець, постімпресіоніст.

Тулуз-Лотрек залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років

352 роботи Анрі Тулуз-Лотрека можна подивитись тут>>>

Великий вплив на його манеру живопису мали роботи імпресіоністів і японські гравюри. Проте його техніка відрізняється від класичного імпресіонізму, в його роботах менше романтики настроїв і більше точних мазків, що показують суть характеру персонажів.

На ранніх роботах художник малював в основному друзів і родичів. У 19 років він пише полотно «Графиня Тулуз-Лотрек за сніданком у Мальроме», у 23 роки «Графиня Адель де Тулуз-Лотрек». А вже у 20 років художник відкриває власну майстерню на Монмартрі.

Продовжує багато працювати в жанрі портрету. Легко входить у світ паризької богеми, знання «іншої» сторони життя нічного міста знаходить відображення в сюжетах його картин: «Ла Гулю, що входить в Мулен-Руж», «Танець в Мулен-Руж», «Заняття Валентена з новими дівчатами в Мулен-Руж».

Живописець знаходить задоволення, відображаючи на своїх полотнах повсякденні заняття оточуючих його людей. Яскраво передає індивідуальність персонажу, не приховуючи його недоліків, але при цьому його картини пронизані теплотою і любов'ю до своїх героїв: «Вітальня в Шато де Мальроме», «Дезіре Діо (Читання газети в саду)», «Туалет (Рудоволоса)».

Сучасники знали Анрі де Тулуз-Лотрека більше як геніального майстра афіші. На його творчому рахунку понад 30 афіш, виконаних як повноцінні картини зі своїм характером і впізнаваними особливостями: «Джейн Авріль в Жарден де Парі», «Divan japonais» та інші.

Сьогодні – граф Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрек

Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa
(1864 — 9 вересня 1901)

Тулуз-Лотрек – французький живописець, постімпресіоніст.

Тулуз-Лотрек залишив після себе безліч чудових полотен. Помер у родовому замку на руках матері, не доживши до 37 років

352 роботи Анрі Тулуз-Лотрека можна подивитись тут>>>

Великий вплив на його манеру живопису мали роботи імпресіоністів і японські гравюри. Проте його техніка відрізняється від класичного імпресіонізму, в його роботах менше романтики настроїв і більше точних мазків, що показують суть характеру персонажів.

На ранніх роботах художник малював в основному друзів і родичів. У 19 років він пише полотно «Графиня Тулуз-Лотрек за сніданком у Мальроме», у 23 роки «Графиня Адель де Тулуз-Лотрек». А вже у 20 років художник відкриває власну майстерню на Монмартрі.

Продовжує багато працювати в жанрі портрету. Легко входить у світ паризької богеми, знання «іншої» сторони життя нічного міста знаходить відображення в сюжетах його картин: «Ла Гулю, що входить в Мулен-Руж», «Танець в Мулен-Руж», «Заняття Валентена з новими дівчатами в Мулен-Руж».

Живописець знаходить задоволення, відображаючи на своїх полотнах повсякденні заняття оточуючих його людей. Яскраво передає індивідуальність персонажу, не приховуючи його недоліків, але при цьому його картини пронизані теплотою і любов'ю до своїх героїв: «Вітальня в Шато де Мальроме», «Дезіре Діо (Читання газети в саду)», «Туалет (Рудоволоса)».

Сучасники знали Анрі де Тулуз-Лотрека більше як геніального майстра афіші. На його творчому рахунку понад 30 афіш, виконаних як повноцінні картини зі своїм характером і впізнаваними особливостями: «Джейн Авріль в Жарден де Парі», «Divan japonais» та інші.

Сьгодні – Неманья (Емір) Кустуріца

Неманья/Емір Кустуріца народився 24 листопада 1954 року у Сараєво.
У 18 років вступив на факультет кіно та телебачення Академії виконавських мистецтв (FAMU) у Празі.

Перші фільми режисера з'явилися під час навчання: «Частина правди» та «Осінь». Дипломний проект Кустуріци – фільм «Герніка» був удостоєний головного призу на фестивалі студентського кіно в Карлових Варах. Після навчання молодий режисер повертається в Сараєво. Знімає фільми для місцевого телебачення: «Наречені приходять» і «Кафе «Титанік».

У 1981 році виходить його перший повнометражний фільм «Чи пам'ятаєш ти Доллі Белл?». Фільм приніс йому великий успіх, приз за кращий дебютний фільм та приз ФІПРЕССІ на міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Наступний гучний успіх пішов в 1985 році, фільм «Тато у відрядженні» був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» і призом ФІПРЕССІ на Канському фестивалі, номінований на «Оскар» і «Золотий глобус».

Потім слідували: «Час циган», знятий у Голівуді за сценарієм одного зі своїх студентів «Аризонська мрія» (з музикою Ґорана Бреґовіча), чорна комедія «Андеграунд», «Чорна кішка, білий кіт», «Життя як диво», «Заповіт». Багато видатних фільмів Кустуріци у глядачів стійко асоціюються з ім'ям та творчістю музиканта Ґорана Бреґовіча, з яким режисер довгий час тісно і плідно співпрацював.

Крім ігрового кіно Кустуріца відомий як автор документальних фільмів. Знімаєцця у кіно як актор: «Вдова з острова Сан-П'єр», «Хороший злодій».Також режисер захоплюється музикою, грав на бас-гітарі в панк-рок-групі «Zabranjeno pušenje», пізніше у «The No Smoking Orchestra» був вокалістом і автором пісень.

Викладав в сараєвській кіношколі та Колумбійському університеті. Ім'я Неманья режисер отримав у 2005 році, коли прийняв православ'я.

Цікаво, що Кустуріца також захоплений архітектурою. У 2005 році його проект, село Кюстендорф, туристичний об'єкт в гірському районі Златібор в Сербії, навіть отримав премію Філіпа Ротьє.

Сьгодні – Неманья (Емір) Кустуріца

Неманья/Емір Кустуріца народився 24 листопада 1954 року у Сараєво.
У 18 років вступив на факультет кіно та телебачення Академії виконавських мистецтв (FAMU) у Празі.

Перші фільми режисера з'явилися під час навчання: «Частина правди» та «Осінь». Дипломний проект Кустуріци – фільм «Герніка» був удостоєний головного призу на фестивалі студентського кіно в Карлових Варах. Після навчання молодий режисер повертається в Сараєво. Знімає фільми для місцевого телебачення: «Наречені приходять» і «Кафе «Титанік».

У 1981 році виходить його перший повнометражний фільм «Чи пам'ятаєш ти Доллі Белл?». Фільм приніс йому великий успіх, приз за кращий дебютний фільм та приз ФІПРЕССІ на міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Наступний гучний успіх пішов в 1985 році, фільм «Тато у відрядженні» був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» і призом ФІПРЕССІ на Канському фестивалі, номінований на «Оскар» і «Золотий глобус».

Потім слідували: «Час циган», знятий у Голівуді за сценарієм одного зі своїх студентів «Аризонська мрія» (з музикою Ґорана Бреґовіча), чорна комедія «Андеграунд», «Чорна кішка, білий кіт», «Життя як диво», «Заповіт». Багато видатних фільмів Кустуріци у глядачів стійко асоціюються з ім'ям та творчістю музиканта Ґорана Бреґовіча, з яким режисер довгий час тісно і плідно співпрацював.

Крім ігрового кіно Кустуріца відомий як автор документальних фільмів. Знімаєцця у кіно як актор: «Вдова з острова Сан-П'єр», «Хороший злодій».Також режисер захоплюється музикою, грав на бас-гітарі в панк-рок-групі «Zabranjeno pušenje», пізніше у «The No Smoking Orchestra» був вокалістом і автором пісень.

Викладав в сараєвській кіношколі та Колумбійському університеті. Ім'я Неманья режисер отримав у 2005 році, коли прийняв православ'я.

Цікаво, що Кустуріца також захоплений архітектурою. У 2005 році його проект, село Кюстендорф, туристичний об'єкт в гірському районі Златібор в Сербії, навіть отримав премію Філіпа Ротьє.

Сьгодні – Неманья (Емір) Кустуріца

Неманья/Емір Кустуріца народився 24 листопада 1954 року у Сараєво.
У 18 років вступив на факультет кіно та телебачення Академії виконавських мистецтв (FAMU) у Празі.

Перші фільми режисера з'явилися під час навчання: «Частина правди» та «Осінь». Дипломний проект Кустуріци – фільм «Герніка» був удостоєний головного призу на фестивалі студентського кіно в Карлових Варах. Після навчання молодий режисер повертається в Сараєво. Знімає фільми для місцевого телебачення: «Наречені приходять» і «Кафе «Титанік».

У 1981 році виходить його перший повнометражний фільм «Чи пам'ятаєш ти Доллі Белл?». Фільм приніс йому великий успіх, приз за кращий дебютний фільм та приз ФІПРЕССІ на міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Наступний гучний успіх пішов в 1985 році, фільм «Тато у відрядженні» був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» і призом ФІПРЕССІ на Канському фестивалі, номінований на «Оскар» і «Золотий глобус».

Потім слідували: «Час циган», знятий у Голівуді за сценарієм одного зі своїх студентів «Аризонська мрія» (з музикою Ґорана Бреґовіча), чорна комедія «Андеграунд», «Чорна кішка, білий кіт», «Життя як диво», «Заповіт». Багато видатних фільмів Кустуріци у глядачів стійко асоціюються з ім'ям та творчістю музиканта Ґорана Бреґовіча, з яким режисер довгий час тісно і плідно співпрацював.

Крім ігрового кіно Кустуріца відомий як автор документальних фільмів. Знімаєцця у кіно як актор: «Вдова з острова Сан-П'єр», «Хороший злодій».Також режисер захоплюється музикою, грав на бас-гітарі в панк-рок-групі «Zabranjeno pušenje», пізніше у «The No Smoking Orchestra» був вокалістом і автором пісень.

Викладав в сараєвській кіношколі та Колумбійському університеті. Ім'я Неманья режисер отримав у 2005 році, коли прийняв православ'я.

Цікаво, що Кустуріца також захоплений архітектурою. У 2005 році його проект, село Кюстендорф, туристичний об'єкт в гірському районі Златібор в Сербії, навіть отримав премію Філіпа Ротьє.

Сьгодні – Неманья (Емір) Кустуріца

Неманья/Емір Кустуріца народився 24 листопада 1954 року у Сараєво.
У 18 років вступив на факультет кіно та телебачення Академії виконавських мистецтв (FAMU) у Празі.

Перші фільми режисера з'явилися під час навчання: «Частина правди» та «Осінь». Дипломний проект Кустуріци – фільм «Герніка» був удостоєний головного призу на фестивалі студентського кіно в Карлових Варах. Після навчання молодий режисер повертається в Сараєво. Знімає фільми для місцевого телебачення: «Наречені приходять» і «Кафе «Титанік».

У 1981 році виходить його перший повнометражний фільм «Чи пам'ятаєш ти Доллі Белл?». Фільм приніс йому великий успіх, приз за кращий дебютний фільм та приз ФІПРЕССІ на міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Наступний гучний успіх пішов в 1985 році, фільм «Тато у відрядженні» був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою» і призом ФІПРЕССІ на Канському фестивалі, номінований на «Оскар» і «Золотий глобус».

Потім слідували: «Час циган», знятий у Голівуді за сценарієм одного зі своїх студентів «Аризонська мрія» (з музикою Ґорана Бреґовіча), чорна комедія «Андеграунд», «Чорна кішка, білий кіт», «Життя як диво», «Заповіт». Багато видатних фільмів Кустуріци у глядачів стійко асоціюються з ім'ям та творчістю музиканта Ґорана Бреґовіча, з яким режисер довгий час тісно і плідно співпрацював.

Крім ігрового кіно Кустуріца відомий як автор документальних фільмів. Знімаєцця у кіно як актор: «Вдова з острова Сан-П'єр», «Хороший злодій».Також режисер захоплюється музикою, грав на бас-гітарі в панк-рок-групі «Zabranjeno pušenje», пізніше у «The No Smoking Orchestra» був вокалістом і автором пісень.

Викладав в сараєвській кіношколі та Колумбійському університеті. Ім'я Неманья режисер отримав у 2005 році, коли прийняв православ'я.

Цікаво, що Кустуріца також захоплений архітектурою. У 2005 році його проект, село Кюстендорф, туристичний об'єкт в гірському районі Златібор в Сербії, навіть отримав премію Філіпа Ротьє.