І знову про Wikileaks

Останні повідомлення з інету:

Швейцарія закрила банківський рахунок засновника Wikileaks
MasterCard заморозила перекази на рахунки WikiLeaks

Так от, у продовженні теми Ассанджа і Wikileaks.
Вони є об'єктивним явищем, не позитивним, але і не негативним. І не є головним завданням зараз засуджувати чи виправдовувати Ассанджа. Він став об'єктивним наслідком існуючих можливостей сучасного світу.

Важливим є інше. Крім наданої інформації, він поставив перед світом безліч запитань, на які поки що немає відповіді. І ось деякі з них.

І знову про Wikileaks

Останні повідомлення з інету:

Швейцарія закрила банківський рахунок засновника Wikileaks
MasterCard заморозила перекази на рахунки WikiLeaks

Так от, у продовженні теми Ассанджа і Wikileaks.
Вони є об'єктивним явищем, не позитивним, але і не негативним. І не є головним завданням зараз засуджувати чи виправдовувати Ассанджа. Він став об'єктивним наслідком існуючих можливостей сучасного світу.

Важливим є інше. Крім наданої інформації, він поставив перед світом безліч запитань, на які поки що немає відповіді. І ось деякі з них.

І знову про Wikileaks

Останні повідомлення з інету:

Швейцарія закрила банківський рахунок засновника Wikileaks
MasterCard заморозила перекази на рахунки WikiLeaks

Так от, у продовженні теми Ассанджа і Wikileaks.
Вони є об'єктивним явищем, не позитивним, але і не негативним. І не є головним завданням зараз засуджувати чи виправдовувати Ассанджа. Він став об'єктивним наслідком існуючих можливостей сучасного світу.

Важливим є інше. Крім наданої інформації, він поставив перед світом безліч запитань, на які поки що немає відповіді. І ось деякі з них.

І знову про Wikileaks

Останні повідомлення з інету:

Швейцарія закрила банківський рахунок засновника Wikileaks
MasterCard заморозила перекази на рахунки WikiLeaks

Так от, у продовженні теми Ассанджа і Wikileaks.
Вони є об'єктивним явищем, не позитивним, але і не негативним. І не є головним завданням зараз засуджувати чи виправдовувати Ассанджа. Він став об'єктивним наслідком існуючих можливостей сучасного світу.

Важливим є інше. Крім наданої інформації, він поставив перед світом безліч запитань, на які поки що немає відповіді. І ось деякі з них.

На тридцяту річницю пам'яті Леннона

У кінці 1980 року Джон Леннон став з'являтися на публіці після тривалого періоду усамітнення. Довгий час він уникав зустрічей навіть з друзями, полишив світ комерційної музики. Ось і 8 грудня 1980 року Джон Леннон давав своє перше за багато років інтерв'ю американським журналістам присвячене його новому альбому «Double Fantasy».

Воно виявилось останнім.

О 22:50, коли Джон разом з дружиною Йоко Оно, повернувшись зі студії звукозапису Hit Factory, входили під арку свого будинку. Біля самого входу якийсь чоловік покликав знаменитого співака. Ледве той обернувся, як гримнув постріл, за ним другий, третій, четвертий і п’ятий... Приголомшена Йоко пронизливо закричала, а її чоловік, стікаючи кров'ю, якимось чином зумів дістатися до під'їзду.

«У мене стріляли», – прохрипів Джон, захлинаючись кров'ю. Консьєрж викликав поліцію, яка прибула менше ніж через дві хвилини. Поліцейський прилаштував пораненого на задньому сидінні машини і на шаленій швидкості помчав до найближчої лікарні. Дорога зайняла всього декілька хвилин, однак усі спроби лікарів врятувати легендарного артиста були марними і пораненого врятувати не вдалося... У 23:15 Джон Леннон помер внаслідок значної втрати крові.

Його кремували у Нью-Йорку, а прах Леннона був переданий Йоко Оно.

Двадцятип'ятирічний вбивця Леннона на ім'я Марк Чепмен навіть не спробував тікати з місця злочину. Чекаючи прибуття поліції, він незворушно читав свою улюблену книгу «Над прірвою в житі».

Чепмен за свій злочин відбуває довічне ув'язнення у Нью-йоркській в'язниці. Уже п'ять разів він подавав прохання про дострокове звільнення. Проте кожного разу ці прохання відхилялися.

Трьома головними святинями Джона Леннона були мир, любов і музика. Цим же святиням поклонялися і мільйони його шанувальників, які ніяк не могли зрозуміти, за що ж безумець-одинак убив їх кумира.

У своєму останньому інтерв’ю Леннон сказав, що платівка Double Fantasy адресована людям його покоління, людям, які виросли разом з ним. «Ось він я, а як ви поживаєте? Як поживає ваша рідня? Скажіть, хіба 70-ті роки були нудними роками? Давайте ж зробимо вісімдесяті роки великими!» – закликав знаменитий музикант. До його смерті залишалось усього пара годин…

Як шкода, що нам довелося це робити вже без нього.

І хто знає, чи не тому досягнуто менше, ніж бажали через те, що поруч не виявилося Джона Леннона та багатьох інших талановитих людей, які загинули від руки вбивць?

На тридцяту річницю пам'яті Леннона

У кінці 1980 року Джон Леннон став з'являтися на публіці після тривалого періоду усамітнення. Довгий час він уникав зустрічей навіть з друзями, полишив світ комерційної музики. Ось і 8 грудня 1980 року Джон Леннон давав своє перше за багато років інтерв'ю американським журналістам присвячене його новому альбому «Double Fantasy».

Воно виявилось останнім.

О 22:50, коли Джон разом з дружиною Йоко Оно, повернувшись зі студії звукозапису Hit Factory, входили під арку свого будинку. Біля самого входу якийсь чоловік покликав знаменитого співака. Ледве той обернувся, як гримнув постріл, за ним другий, третій, четвертий і п’ятий... Приголомшена Йоко пронизливо закричала, а її чоловік, стікаючи кров'ю, якимось чином зумів дістатися до під'їзду.

«У мене стріляли», – прохрипів Джон, захлинаючись кров'ю. Консьєрж викликав поліцію, яка прибула менше ніж через дві хвилини. Поліцейський прилаштував пораненого на задньому сидінні машини і на шаленій швидкості помчав до найближчої лікарні. Дорога зайняла всього декілька хвилин, однак усі спроби лікарів врятувати легендарного артиста були марними і пораненого врятувати не вдалося... У 23:15 Джон Леннон помер внаслідок значної втрати крові.

Його кремували у Нью-Йорку, а прах Леннона був переданий Йоко Оно.

Двадцятип'ятирічний вбивця Леннона на ім'я Марк Чепмен навіть не спробував тікати з місця злочину. Чекаючи прибуття поліції, він незворушно читав свою улюблену книгу «Над прірвою в житі».

Чепмен за свій злочин відбуває довічне ув'язнення у Нью-йоркській в'язниці. Уже п'ять разів він подавав прохання про дострокове звільнення. Проте кожного разу ці прохання відхилялися.

Трьома головними святинями Джона Леннона були мир, любов і музика. Цим же святиням поклонялися і мільйони його шанувальників, які ніяк не могли зрозуміти, за що ж безумець-одинак убив їх кумира.

У своєму останньому інтерв’ю Леннон сказав, що платівка Double Fantasy адресована людям його покоління, людям, які виросли разом з ним. «Ось він я, а як ви поживаєте? Як поживає ваша рідня? Скажіть, хіба 70-ті роки були нудними роками? Давайте ж зробимо вісімдесяті роки великими!» – закликав знаменитий музикант. До його смерті залишалось усього пара годин…

Як шкода, що нам довелося це робити вже без нього.

І хто знає, чи не тому досягнуто менше, ніж бажали через те, що поруч не виявилося Джона Леннона та багатьох інших талановитих людей, які загинули від руки вбивць?

На тридцяту річницю пам'яті Леннона

У кінці 1980 року Джон Леннон став з'являтися на публіці після тривалого періоду усамітнення. Довгий час він уникав зустрічей навіть з друзями, полишив світ комерційної музики. Ось і 8 грудня 1980 року Джон Леннон давав своє перше за багато років інтерв'ю американським журналістам присвячене його новому альбому «Double Fantasy».

Воно виявилось останнім.

О 22:50, коли Джон разом з дружиною Йоко Оно, повернувшись зі студії звукозапису Hit Factory, входили під арку свого будинку. Біля самого входу якийсь чоловік покликав знаменитого співака. Ледве той обернувся, як гримнув постріл, за ним другий, третій, четвертий і п’ятий... Приголомшена Йоко пронизливо закричала, а її чоловік, стікаючи кров'ю, якимось чином зумів дістатися до під'їзду.

«У мене стріляли», – прохрипів Джон, захлинаючись кров'ю. Консьєрж викликав поліцію, яка прибула менше ніж через дві хвилини. Поліцейський прилаштував пораненого на задньому сидінні машини і на шаленій швидкості помчав до найближчої лікарні. Дорога зайняла всього декілька хвилин, однак усі спроби лікарів врятувати легендарного артиста були марними і пораненого врятувати не вдалося... У 23:15 Джон Леннон помер внаслідок значної втрати крові.

Його кремували у Нью-Йорку, а прах Леннона був переданий Йоко Оно.

Двадцятип'ятирічний вбивця Леннона на ім'я Марк Чепмен навіть не спробував тікати з місця злочину. Чекаючи прибуття поліції, він незворушно читав свою улюблену книгу «Над прірвою в житі».

Чепмен за свій злочин відбуває довічне ув'язнення у Нью-йоркській в'язниці. Уже п'ять разів він подавав прохання про дострокове звільнення. Проте кожного разу ці прохання відхилялися.

Трьома головними святинями Джона Леннона були мир, любов і музика. Цим же святиням поклонялися і мільйони його шанувальників, які ніяк не могли зрозуміти, за що ж безумець-одинак убив їх кумира.

У своєму останньому інтерв’ю Леннон сказав, що платівка Double Fantasy адресована людям його покоління, людям, які виросли разом з ним. «Ось він я, а як ви поживаєте? Як поживає ваша рідня? Скажіть, хіба 70-ті роки були нудними роками? Давайте ж зробимо вісімдесяті роки великими!» – закликав знаменитий музикант. До його смерті залишалось усього пара годин…

Як шкода, що нам довелося це робити вже без нього.

І хто знає, чи не тому досягнуто менше, ніж бажали через те, що поруч не виявилося Джона Леннона та багатьох інших талановитих людей, які загинули від руки вбивць?

На тридцяту річницю пам'яті Леннона

У кінці 1980 року Джон Леннон став з'являтися на публіці після тривалого періоду усамітнення. Довгий час він уникав зустрічей навіть з друзями, полишив світ комерційної музики. Ось і 8 грудня 1980 року Джон Леннон давав своє перше за багато років інтерв'ю американським журналістам присвячене його новому альбому «Double Fantasy».

Воно виявилось останнім.

О 22:50, коли Джон разом з дружиною Йоко Оно, повернувшись зі студії звукозапису Hit Factory, входили під арку свого будинку. Біля самого входу якийсь чоловік покликав знаменитого співака. Ледве той обернувся, як гримнув постріл, за ним другий, третій, четвертий і п’ятий... Приголомшена Йоко пронизливо закричала, а її чоловік, стікаючи кров'ю, якимось чином зумів дістатися до під'їзду.

«У мене стріляли», – прохрипів Джон, захлинаючись кров'ю. Консьєрж викликав поліцію, яка прибула менше ніж через дві хвилини. Поліцейський прилаштував пораненого на задньому сидінні машини і на шаленій швидкості помчав до найближчої лікарні. Дорога зайняла всього декілька хвилин, однак усі спроби лікарів врятувати легендарного артиста були марними і пораненого врятувати не вдалося... У 23:15 Джон Леннон помер внаслідок значної втрати крові.

Його кремували у Нью-Йорку, а прах Леннона був переданий Йоко Оно.

Двадцятип'ятирічний вбивця Леннона на ім'я Марк Чепмен навіть не спробував тікати з місця злочину. Чекаючи прибуття поліції, він незворушно читав свою улюблену книгу «Над прірвою в житі».

Чепмен за свій злочин відбуває довічне ув'язнення у Нью-йоркській в'язниці. Уже п'ять разів він подавав прохання про дострокове звільнення. Проте кожного разу ці прохання відхилялися.

Трьома головними святинями Джона Леннона були мир, любов і музика. Цим же святиням поклонялися і мільйони його шанувальників, які ніяк не могли зрозуміти, за що ж безумець-одинак убив їх кумира.

У своєму останньому інтерв’ю Леннон сказав, що платівка Double Fantasy адресована людям його покоління, людям, які виросли разом з ним. «Ось він я, а як ви поживаєте? Як поживає ваша рідня? Скажіть, хіба 70-ті роки були нудними роками? Давайте ж зробимо вісімдесяті роки великими!» – закликав знаменитий музикант. До його смерті залишалось усього пара годин…

Як шкода, що нам довелося це робити вже без нього.

І хто знає, чи не тому досягнуто менше, ніж бажали через те, що поруч не виявилося Джона Леннона та багатьох інших талановитих людей, які загинули від руки вбивць?