фото
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Усе через них. Хоч би як ти від них, гадів, дистанціювався, хоч би як намагався про них не думати і не звертати на них уваги, нічого не виходить. Вилізуть казна звідки, нагрубіянять, дихнуть часниково¬цибульнопивним перегаром. Закричать на вухо, заіржуть як коні, відтопчуть ноги. Обгидять ліфти, обплюють під’їзди, накидають недопалків. Обдурять, скривдять нізащо, обпаскудять усе, до чого тільки торкнуцця. Спотворять твоє улюблене рідне місто, із м’ясом вирвавши пам’ять про твоє дитинство. Спробують каструвати твій мозок, заповнивши практично весь медіапростір силіконовоколагеновими профурами, які мріють лише про труси від Версаче, щоденний мейкап за сто п’ятдесят баксів і чувака, котрий за все це платитиме. «Бабло — це все!!!» — кричать вони звідусіль. І ім’я їм — легіон...
( Бувають моменти... )
Проте може і нам самим слід задуматись: хто ми є?
Оригінал запису та коментарі на LiveInternet.ru