* * *
Сходив за кавою, пройшовся Подолом трохи. Зауважив собі два пішоходних висновки.
Перший: мені здаєцця, що люди, які постійно (або дуже багато часу протягом дня) слухають щось у навушниках під час поїздок у метро, пересування вулицями, пережовування чебуреків і навіть сну - дуже ризикують отримати якийсь психічний розлад, роздвоєння сприйняття чи що. Чуєш одне, щось прекрасне, а бачиш навколо зовсім інше. Це ж жахливо насправді, як на мене. Весь час треба зусиллями мозку корелювати ці два своїх органи сприйтяття, а відтак - мозок жеж може запротестувати колись.
( Ну а другий пішохідний висновок - з узагальненнями )
Сходив за кавою, пройшовся Подолом трохи. Зауважив собі два пішоходних висновки.
Перший: мені здаєцця, що люди, які постійно (або дуже багато часу протягом дня) слухають щось у навушниках під час поїздок у метро, пересування вулицями, пережовування чебуреків і навіть сну - дуже ризикують отримати якийсь психічний розлад, роздвоєння сприйняття чи що. Чуєш одне, щось прекрасне, а бачиш навколо зовсім інше. Це ж жахливо насправді, як на мене. Весь час треба зусиллями мозку корелювати ці два своїх органи сприйтяття, а відтак - мозок жеж може запротестувати колись.
( Ну а другий пішохідний висновок - з узагальненнями )