![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
adamnetЦе не дві різних людини, це - це одна прекрасна українська співачка. Навіть більше, ніж співачка.
Хто знає, той погодицця, що джаз - це таке явище, котре зараз уже неможливо визначити якимось шаблонами чи рамками, настільки воно стало багатогранним і різноманітним. Поряд з Дейвом Брубеком, Полом Дезмондом, Четом Бейкером, Джорджем Бенсоном і багатьма іншими ми зараз не можемо не згадати чудову сучасну навколоджазову музику, закорінену в національні музичні традиції, — Сезарію Евору, Ніно Катамадзе, оркестр Горана Бреговича.
А от спроби створити український джаз закінчувалися навколоджазовими, біляджазовими, оджазованими чи джазоподібними обробками українських народних пісень або популярних пісень українських радянських композиторів. Відомо безліч джазових обробок «Щедрика» (взагалі то, цю мелодію було б доречно пропагувати саме як відомий джазовий стандарт), є також «Червона рута», «Черемшина», «Чорнобривці», «Рідна мати моя».
Є, зрештою, композитори, що хотіли створити питомо український джаз — той самий Мирослав Скорик, чия
«Намалюй мені ніч» є чудовим зразком майже джазової боса нова. Є піонери джазу 1960–1970-х, найвідоміший з яких — джазмен Ігор Хома зі Львова. А коли подивитись на історію української естради 60-70-х років, то таких прикладів можна назбирати немало. Є сучасні джаз-рокові команди — ті самі «Брати Блюзу». Є унікальний та чи не єдиний джазовий подвижник, експерт та популяризатор — радіоведучий Олексій Коган. Є також в Україні й кілька поважних міжнародних джазових фестивалів.
Ну і, напевно, усім відома історія про те, як на тему геніальної «Summertime» Джорджа Гершвіна вплинула почута ним українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон».
А от чи є справжній, «чистий», автентичний український джаз — а не просто джаз в Україні, — це довгий час залишалось питанням без відповіді.
Так от, на це питання дала відповідь Юля Рома. Її останній альбом "Цвіт", власне і є такою відповіддю.
Цей україномовний альбом незаперечно свідчить про народження в Україні саме українського джазу. Це вже не поєднання ознак класичного джазу з відомими українськими мелодіями — це вже джазове мислення в контексті українського мелосу. Тобто це вже не суміш, не мікс, не музичний суржик, а оригінальний музичний синтез.
Напрямок, у якому працює Юля як автор слів, композитор і виконавиця доречно буде позначити як «free jazz» — з елементами soul, «world music» і невеликою дозою латиноамериканських ритмів. Важливим є те, що сама Юля Рома з’явилась у Києві саме з центру України (з Вінничини, з містечка Ладижин), а не зі Львова, Одеси, Донецька чи Харкова, і є носієм саме центральноукраїнського мелодизму. За її визнанням, основа її музичного світогляду — навіть не класика джазу, а бабусині пісні.
Юлія Рома — співачка високопрофесійна (навіть викладає джазовий вокал студентам у Глієра), знає безліч класичної джазової та бразильської музики, тому джаз для неї — це музична мова для повноцінного самовираження. Гарне інтонування та широкий діапазон емоцій — це все про неї. Чудове звучання джаз-ансамблю, в якому грають зірки українського джазу, вишукані вокальні та інструментальні імпровізації — це все про них.
Manha de Carnaval
Важливим є те, що Юля практично не переспівує українських народних пісень, але деякі її україномовні композиції за своєю образністю нагадують саме фольклор («Зозуленька», «Річенька»). Цікаві й україномовні тексти Юлі Роми — в них абсолютно мейнстрімові для сучасної української музичної поезії засоби виразності. І майже нема в них отих властивих «попсі» штампів та затертих метафор, але є експресія, імпресіонізм та багато вигуків, прийменників, модальних та ввідних слів. Взагалі, це справляє дуже сильне естетичне враження, бо такого ще не було: українська мова була мовою великої поезії, мовою пісень та романсів, рокових та попсових композицій, але мовою джазу вона стає на наших очах — якраз за посередництва Юлі Роми.
Джаз виник насамперед як афро-американська субкультура — в інших частинах світу він ніколи не був таким популярним, як наприклад у Нью-Орлеані. Вважається, що джаз — це музика внутрішньо вільних людей. Проте вільних та інтелектуальних — завжди меншість. Україна дала світу чимало гарних джазменів, але ніколи не вважалася важливим форпостом чи центром джазової музики. Тому поява в Україні нового покоління музикантів, які володіють джазовою ерудицією, гарною виконавською та композиторською технікою, здатні до вільного креативного пошуку, а також виховані в контексті українського та загальнослов’янського мелодизму може зробити джаз популярним та затребуваним.
У будь-якому разі я на це щиро сподіваюсь.
Просто неба
Цвіт
Не йди
Зимно
Читайте також -
Юлія Рома: «У польоті легше бути щасливим»
Хто знає, той погодицця, що джаз - це таке явище, котре зараз уже неможливо визначити якимось шаблонами чи рамками, настільки воно стало багатогранним і різноманітним. Поряд з Дейвом Брубеком, Полом Дезмондом, Четом Бейкером, Джорджем Бенсоном і багатьма іншими ми зараз не можемо не згадати чудову сучасну навколоджазову музику, закорінену в національні музичні традиції, — Сезарію Евору, Ніно Катамадзе, оркестр Горана Бреговича.
А от спроби створити український джаз закінчувалися навколоджазовими, біляджазовими, оджазованими чи джазоподібними обробками українських народних пісень або популярних пісень українських радянських композиторів. Відомо безліч джазових обробок «Щедрика» (взагалі то, цю мелодію було б доречно пропагувати саме як відомий джазовий стандарт), є також «Червона рута», «Черемшина», «Чорнобривці», «Рідна мати моя».
Є, зрештою, композитори, що хотіли створити питомо український джаз — той самий Мирослав Скорик, чия
«Намалюй мені ніч» є чудовим зразком майже джазової боса нова. Є піонери джазу 1960–1970-х, найвідоміший з яких — джазмен Ігор Хома зі Львова. А коли подивитись на історію української естради 60-70-х років, то таких прикладів можна назбирати немало. Є сучасні джаз-рокові команди — ті самі «Брати Блюзу». Є унікальний та чи не єдиний джазовий подвижник, експерт та популяризатор — радіоведучий Олексій Коган. Є також в Україні й кілька поважних міжнародних джазових фестивалів.
Ну і, напевно, усім відома історія про те, як на тему геніальної «Summertime» Джорджа Гершвіна вплинула почута ним українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон».
А от чи є справжній, «чистий», автентичний український джаз — а не просто джаз в Україні, — це довгий час залишалось питанням без відповіді.
Так от, на це питання дала відповідь Юля Рома. Її останній альбом "Цвіт", власне і є такою відповіддю.
Цей україномовний альбом незаперечно свідчить про народження в Україні саме українського джазу. Це вже не поєднання ознак класичного джазу з відомими українськими мелодіями — це вже джазове мислення в контексті українського мелосу. Тобто це вже не суміш, не мікс, не музичний суржик, а оригінальний музичний синтез.
Напрямок, у якому працює Юля як автор слів, композитор і виконавиця доречно буде позначити як «free jazz» — з елементами soul, «world music» і невеликою дозою латиноамериканських ритмів. Важливим є те, що сама Юля Рома з’явилась у Києві саме з центру України (з Вінничини, з містечка Ладижин), а не зі Львова, Одеси, Донецька чи Харкова, і є носієм саме центральноукраїнського мелодизму. За її визнанням, основа її музичного світогляду — навіть не класика джазу, а бабусині пісні.
Юлія Рома — співачка високопрофесійна (навіть викладає джазовий вокал студентам у Глієра), знає безліч класичної джазової та бразильської музики, тому джаз для неї — це музична мова для повноцінного самовираження. Гарне інтонування та широкий діапазон емоцій — це все про неї. Чудове звучання джаз-ансамблю, в якому грають зірки українського джазу, вишукані вокальні та інструментальні імпровізації — це все про них.
Manha de Carnaval
Важливим є те, що Юля практично не переспівує українських народних пісень, але деякі її україномовні композиції за своєю образністю нагадують саме фольклор («Зозуленька», «Річенька»). Цікаві й україномовні тексти Юлі Роми — в них абсолютно мейнстрімові для сучасної української музичної поезії засоби виразності. І майже нема в них отих властивих «попсі» штампів та затертих метафор, але є експресія, імпресіонізм та багато вигуків, прийменників, модальних та ввідних слів. Взагалі, це справляє дуже сильне естетичне враження, бо такого ще не було: українська мова була мовою великої поезії, мовою пісень та романсів, рокових та попсових композицій, але мовою джазу вона стає на наших очах — якраз за посередництва Юлі Роми.
Джаз виник насамперед як афро-американська субкультура — в інших частинах світу він ніколи не був таким популярним, як наприклад у Нью-Орлеані. Вважається, що джаз — це музика внутрішньо вільних людей. Проте вільних та інтелектуальних — завжди меншість. Україна дала світу чимало гарних джазменів, але ніколи не вважалася важливим форпостом чи центром джазової музики. Тому поява в Україні нового покоління музикантів, які володіють джазовою ерудицією, гарною виконавською та композиторською технікою, здатні до вільного креативного пошуку, а також виховані в контексті українського та загальнослов’янського мелодизму може зробити джаз популярним та затребуваним.
У будь-якому разі я на це щиро сподіваюсь.
Просто неба
Цвіт
Не йди
Зимно
Читайте також -
Юлія Рома: «У польоті легше бути щасливим»
