А вдруг...
14 July 2011 16:14![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
adamnetСьогодні прочитав одну історію про моє життя. Точняк
Чоловік піймав тачку. Їдуть, водій слухає гумористичну радіостанцію, де передають різні жарти і приколи. Водій слухає з кам'яним обличчям і взагалі не смієцця. А чоловік посміхаєцця, йому смішно. Водій робить радіо голосніше, але не смієцця і не посміхаєцця навіть. Їдуть, їдуть, водій ще збільшує звук, але не смієцця. Не смієцця та не смієцця, і обличчя мов із бетону, проте слухає. Їдуть так довго. Чоловік не витримує і запитує: "Послухайте, якщо ви не смієтесь, то навіщо тоді слухаєте цю станцію?" А водій у відповідь: "А вдруг..."
Чоловік піймав тачку. Їдуть, водій слухає гумористичну радіостанцію, де передають різні жарти і приколи. Водій слухає з кам'яним обличчям і взагалі не смієцця. А чоловік посміхаєцця, йому смішно. Водій робить радіо голосніше, але не смієцця і не посміхаєцця навіть. Їдуть, їдуть, водій ще збільшує звук, але не смієцця. Не смієцця та не смієцця, і обличчя мов із бетону, проте слухає. Їдуть так довго. Чоловік не витримує і запитує: "Послухайте, якщо ви не смієтесь, то навіщо тоді слухаєте цю станцію?" А водій у відповідь: "А вдруг..."
