adamnet | Кіно в Різдво. Хранитель часу (Hugo)

подивився, цікаво було подивитись на таке 3Д від самого Мартіна Скoрсезе, який є одним з моїх улюблених і якого я вважаю одним із класиків сучасності. з його фільмів я дивився немало: від "Таксиста", "Кольору грошей", "Останньої спокуси Христа" і "Казино" до "Банд Нью-Йорку", "Авіатора", "Відступників" та "Острову проклятих" і, звичайно ж, завдяки цьому про нього в мене сформувалось така думка. після "Хранителя часу" вона тільки укріпилась і він підтвердив своє реноме.

ідучи на фільм, я не зовсім розумів про що він буде. трейлер анітрохи не допомагає у цьому сенсі. а, до того ж, наш прокатний переклад назви фільму також уводить в оману. проте потім стає зрозуміло, що цей фільм зовсім не про хранителів, і не про час. це кіно про саме кіно, про його призначення і роль у нашому житті. врешті-решт про хлопчика Г'юґо: про нього і загадку механічного чоловічка, через якого Г'юґо і починає діяти. такою є зав'язка фільму, секрет якої не вдаєцця розгадати до самого фіналу.

спочатку здається, що цей фільм - це фентезі чи якісна комп'ютерна анімація. але насправді там немає ні літаючих драконів, ні чаклунів, ані якоїсь незвичайної магії. хіба що магія кіно та магія Парижу. просто фільм настільки добрий, що, здається, такого не може існувати у реальності. звісно, зазвичай хлопець, який живе у башті годинника на залізничному вокзалі, де усе таке красиве, сам він чистий, ситий і не жебракує, а є у нього лише одна справа - ремонтувати годинники, навколо такі гарні люди - так можливо це занадто неймовірно, але у фільмах завжди прикрашають реальність і ніхто ж не називає їх через це фентезі. до слова, Мартін Скорсезе і сам намагається перетворити свій фільм на чарівне видіння, сповнене прекрасних, величних і зворушливих образів. і в даному випадку формат 3D виглядає дуже доречно

актори, усі як один, класні і зіграли вони дуже гарно (з Сашею Бароном Коеном включно). взагалі акторський склад підібраний дуже вдало і переміщений у таку обстановку, куди усі вписуються якнайкраще. кожен перебуває у тій ролі яка йому найбільше підходить. та й, мабуть, це один з багатьох фільмів, який зроблений у 3D зовсім не дарма. дуже гарно виглядає, коли десь посередині фільму показують старе німе, чорно-біле кіно у 3D. такий собі несподіваний синтез старого і нового.

а ще - Місто. Париж у "Хранителі часу" - окремий персонаж. він палахкотить вогнями, вабить прекрасними краєвидами, заворожує своїми таємницями та розчулює романтичним настроєм. у фільмі маестро Скорсезе поєдналися фантазія про втрачену епоху, де керують механіка та парова машина, а також ностальгія за невинними мріями власного дитинства.

кінцівка фільму також дуже радує. це геппі-енд, але не такий приторно солодкий, яким його роблять у багатьох стрічках. це просто сповнений добра кінець, як і взагалі увесь фільм просякнутий теплотою. тут не буде якоїсь строгої моралі, він не буде намагатися вас чомусь навчити, насаджувати свою думку. просто це кіно залишить гарне враження.

гарне кіно, без зайвих слів. рекомендую)
______________

UPD
Герой фільму Мартіна Скорсезе - француз Жорж Мельєс - є одним з основоположників світового кінематографу і за свою кар'єру він зняв більше п'ятисот фільмів. Його біографія покладена в основу фільму "Хранитель часу".

Випадково побачений фільм братів Люм'єр настільки вразив мосьє Мельєса, що вже у 1896 році він знімав своє кіно зі спецефектами, заснував власну кіностудію і сподівався розбагатіти за допомогою кіно. Проте не склалося і Жорж у нападі люті спалив негативи своїх фільмів.

До речі, минулого літа мосьє Мельєс - герой фільму Скорсезе - відвідав Україну, а саме - Одесу, де відмітили його 150-річчя. Трохи документальних кадрів про Жоржа Мельєса