Притча про супермаркет, чоловіків і жінок

У Нью-Йорку відкрили магазин, де продаюцця чоловіки.
Магазин складається з п’яти поверхів. Чим вище поверх – тим кращі чоловіки і, відповідно, вищі ціни.

Встановлено три правила для цього магазину:

1) Не можна повернутися на попередній поверх;
2) Якщо вибір вже зроблено, не можна його змінити, повернути покупку або обміняти;
3) Цей магазин можна відвідати лише один раз у житті.

Одного разу до магазину зайшла жінка.

На першому поверсі вона побачила табличку, на котрій було написано:
«Тут продаються чоловіки, які добре заробляють і є красенями».
"Як добре!", подумала жінка, але пішла на другий поверх.

На другому поверсі табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями і люблять дітей".
"Супер! Це взагалі чудово, але я піду далі", вирішила жінка. І пішла на третій поверх.

На третьому поверсі також висіла табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей і допомагають по господарству"
"О! Це ж ідеальний чоловік, що ще треба? Але ж що тоді на 4-му поверсі?!" І вона пішла далі.

Табличка на четвертому поверсі повідала:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей, допомагають по господарству і, до того ж, вельми романтичні".
"Я повинна його купити! Це чудово! Але є ще й п'ятий поверх" і, знехотя, з затамувавши бажання купити чоловіка на четвертому поверсі, але спонукана своєю цікавістю, жінка пішла на п’ятий поверх.

На п'ятому поверсі також була табличка:
"Вітаємо вас, ви – 1 965 784 відвідувачка!
Вибачте, але тут чоловіки не продаються.
Цей поверх створений для того, щоб ще раз довести, що жінки завжди хочуть більшого. Іще жодна жінка не пішла з магазину з покупкою".

Щоб не порушувати статеву рівноправність, навпроти відкрили магазин, де можна купити дружину.

Правила відвідування ті ж самісінькі, і ті ж п’ять поверхів.

У цей магазин якось зайшов чоловік.

На першому поверсі табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс". Але чоловік пішов на другий поверх.

На 2-му поверсі висіла наступна табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс і пиво".

Далі другого поверху ще жоден чоловік не піднімався...

Притча про супермаркет, чоловіків і жінок

У Нью-Йорку відкрили магазин, де продаюцця чоловіки.
Магазин складається з п’яти поверхів. Чим вище поверх – тим кращі чоловіки і, відповідно, вищі ціни.

Встановлено три правила для цього магазину:

1) Не можна повернутися на попередній поверх;
2) Якщо вибір вже зроблено, не можна його змінити, повернути покупку або обміняти;
3) Цей магазин можна відвідати лише один раз у житті.

Одного разу до магазину зайшла жінка.

На першому поверсі вона побачила табличку, на котрій було написано:
«Тут продаються чоловіки, які добре заробляють і є красенями».
"Як добре!", подумала жінка, але пішла на другий поверх.

На другому поверсі табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями і люблять дітей".
"Супер! Це взагалі чудово, але я піду далі", вирішила жінка. І пішла на третій поверх.

На третьому поверсі також висіла табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей і допомагають по господарству"
"О! Це ж ідеальний чоловік, що ще треба? Але ж що тоді на 4-му поверсі?!" І вона пішла далі.

Табличка на четвертому поверсі повідала:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей, допомагають по господарству і, до того ж, вельми романтичні".
"Я повинна його купити! Це чудово! Але є ще й п'ятий поверх" і, знехотя, з затамувавши бажання купити чоловіка на четвертому поверсі, але спонукана своєю цікавістю, жінка пішла на п’ятий поверх.

На п'ятому поверсі також була табличка:
"Вітаємо вас, ви – 1 965 784 відвідувачка!
Вибачте, але тут чоловіки не продаються.
Цей поверх створений для того, щоб ще раз довести, що жінки завжди хочуть більшого. Іще жодна жінка не пішла з магазину з покупкою".

Щоб не порушувати статеву рівноправність, навпроти відкрили магазин, де можна купити дружину.

Правила відвідування ті ж самісінькі, і ті ж п’ять поверхів.

У цей магазин якось зайшов чоловік.

На першому поверсі табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс". Але чоловік пішов на другий поверх.

На 2-му поверсі висіла наступна табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс і пиво".

Далі другого поверху ще жоден чоловік не піднімався...

Притча про супермаркет, чоловіків і жінок

У Нью-Йорку відкрили магазин, де продаюцця чоловіки.
Магазин складається з п’яти поверхів. Чим вище поверх – тим кращі чоловіки і, відповідно, вищі ціни.

Встановлено три правила для цього магазину:

1) Не можна повернутися на попередній поверх;
2) Якщо вибір вже зроблено, не можна його змінити, повернути покупку або обміняти;
3) Цей магазин можна відвідати лише один раз у житті.

Одного разу до магазину зайшла жінка.

На першому поверсі вона побачила табличку, на котрій було написано:
«Тут продаються чоловіки, які добре заробляють і є красенями».
"Як добре!", подумала жінка, але пішла на другий поверх.

На другому поверсі табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями і люблять дітей".
"Супер! Це взагалі чудово, але я піду далі", вирішила жінка. І пішла на третій поверх.

На третьому поверсі також висіла табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей і допомагають по господарству"
"О! Це ж ідеальний чоловік, що ще треба? Але ж що тоді на 4-му поверсі?!" І вона пішла далі.

Табличка на четвертому поверсі повідала:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей, допомагають по господарству і, до того ж, вельми романтичні".
"Я повинна його купити! Це чудово! Але є ще й п'ятий поверх" і, знехотя, з затамувавши бажання купити чоловіка на четвертому поверсі, але спонукана своєю цікавістю, жінка пішла на п’ятий поверх.

На п'ятому поверсі також була табличка:
"Вітаємо вас, ви – 1 965 784 відвідувачка!
Вибачте, але тут чоловіки не продаються.
Цей поверх створений для того, щоб ще раз довести, що жінки завжди хочуть більшого. Іще жодна жінка не пішла з магазину з покупкою".

Щоб не порушувати статеву рівноправність, навпроти відкрили магазин, де можна купити дружину.

Правила відвідування ті ж самісінькі, і ті ж п’ять поверхів.

У цей магазин якось зайшов чоловік.

На першому поверсі табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс". Але чоловік пішов на другий поверх.

На 2-му поверсі висіла наступна табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс і пиво".

Далі другого поверху ще жоден чоловік не піднімався...

Притча про супермаркет, чоловіків і жінок

У Нью-Йорку відкрили магазин, де продаюцця чоловіки.
Магазин складається з п’яти поверхів. Чим вище поверх – тим кращі чоловіки і, відповідно, вищі ціни.

Встановлено три правила для цього магазину:

1) Не можна повернутися на попередній поверх;
2) Якщо вибір вже зроблено, не можна його змінити, повернути покупку або обміняти;
3) Цей магазин можна відвідати лише один раз у житті.

Одного разу до магазину зайшла жінка.

На першому поверсі вона побачила табличку, на котрій було написано:
«Тут продаються чоловіки, які добре заробляють і є красенями».
"Як добре!", подумала жінка, але пішла на другий поверх.

На другому поверсі табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями і люблять дітей".
"Супер! Це взагалі чудово, але я піду далі", вирішила жінка. І пішла на третій поверх.

На третьому поверсі також висіла табличка:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей і допомагають по господарству"
"О! Це ж ідеальний чоловік, що ще треба? Але ж що тоді на 4-му поверсі?!" І вона пішла далі.

Табличка на четвертому поверсі повідала:
"Тут продаються чоловіки, які добре заробляють, є красенями, люблять дітей, допомагають по господарству і, до того ж, вельми романтичні".
"Я повинна його купити! Це чудово! Але є ще й п'ятий поверх" і, знехотя, з затамувавши бажання купити чоловіка на четвертому поверсі, але спонукана своєю цікавістю, жінка пішла на п’ятий поверх.

На п'ятому поверсі також була табличка:
"Вітаємо вас, ви – 1 965 784 відвідувачка!
Вибачте, але тут чоловіки не продаються.
Цей поверх створений для того, щоб ще раз довести, що жінки завжди хочуть більшого. Іще жодна жінка не пішла з магазину з покупкою".

Щоб не порушувати статеву рівноправність, навпроти відкрили магазин, де можна купити дружину.

Правила відвідування ті ж самісінькі, і ті ж п’ять поверхів.

У цей магазин якось зайшов чоловік.

На першому поверсі табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс". Але чоловік пішов на другий поверх.

На 2-му поверсі висіла наступна табличка:
"Тут продаються жінки, які люблять секс і пиво".

Далі другого поверху ще жоден чоловік не піднімався...

Нове і дуже приємне ім'я в українській музиці: Ольга Акулова

Знайомтесь: MademoiselleAkula, або ж просто – Оля Акулова (Україна, Донбас)

Хто така Ольга Акулова — зараз майже ніхто не знає, але скоро, гадаю, про неї будуть знати всі.

Отже, Ольга — така собі донецька співачка, автор власних пісень.  До того ж, співає лише українською мовою. І не тому, що якась затята «бандерівка», «націоналка» чи «свідомітка», а просто їй так подобається. Сама пише музику та слова, разом з командою роблять аранжування — виходять дуже цікаві, як на мене, композиції.

Я натрапив на неї абсолютно випадково — в Інтернеті завдяки Андрію Окарі. Це Петра Наліча розкрутили завдяки «YouTube», а Ольга маловідома ще навіть в Інтернеті — її знають хіба що в Донецьку та на тих фестивалях, де вона співала.

Порівняти її можна, мабуть, з Ольгою Богомолець постгітарного періоду (здається, вони навіть зовнішньо схожі), але у Ольги Б. лірика більш романсового типу, побудована на складних текстах — Ліни Костенко, інших «шістдесятників» та інколи своїх власних.

З музикальної точки зору у Ольги Акулової ми бачимо мікст ліричної пісні та міського романсу, а також цікаві джазові та латиноамериканські акорди, гармонії та ритми.

Ще її музика:

«Царівна»

«Танго»

«Не шукай»

«Образ»

«Зорепад» — не найбільша перлина з творчості Ольги: на одному обласному радіо була програма пісень на замовлення «Вас вітають рідні, друзі, знайомі», більшість пісень звідти, окрім загальновідомих шлягерів, за саундом та образністю нагадували оцю.

Симпатична композиція і «Недоказана казка». Там є надзвичайно цікавий тембр, схожий на вірменський дудук, що робить композицію незвичайною.

Гарний блюз «Вітрила»

Щасти тобі, Олю!

Нове і дуже приємне ім'я в українській музиці: Ольга Акулова

Знайомтесь: MademoiselleAkula, або ж просто – Оля Акулова (Україна, Донбас)

Хто така Ольга Акулова — зараз майже ніхто не знає, але скоро, гадаю, про неї будуть знати всі.

Отже, Ольга — така собі донецька співачка, автор власних пісень.  До того ж, співає лише українською мовою. І не тому, що якась затята «бандерівка», «націоналка» чи «свідомітка», а просто їй так подобається. Сама пише музику та слова, разом з командою роблять аранжування — виходять дуже цікаві, як на мене, композиції.

Я натрапив на неї абсолютно випадково — в Інтернеті завдяки Андрію Окарі. Це Петра Наліча розкрутили завдяки «YouTube», а Ольга маловідома ще навіть в Інтернеті — її знають хіба що в Донецьку та на тих фестивалях, де вона співала.

Порівняти її можна, мабуть, з Ольгою Богомолець постгітарного періоду (здається, вони навіть зовнішньо схожі), але у Ольги Б. лірика більш романсового типу, побудована на складних текстах — Ліни Костенко, інших «шістдесятників» та інколи своїх власних.

З музикальної точки зору у Ольги Акулової ми бачимо мікст ліричної пісні та міського романсу, а також цікаві джазові та латиноамериканські акорди, гармонії та ритми.

Ще її музика:

«Царівна»

«Танго»

«Не шукай»

«Образ»

«Зорепад» — не найбільша перлина з творчості Ольги: на одному обласному радіо була програма пісень на замовлення «Вас вітають рідні, друзі, знайомі», більшість пісень звідти, окрім загальновідомих шлягерів, за саундом та образністю нагадували оцю.

Симпатична композиція і «Недоказана казка». Там є надзвичайно цікавий тембр, схожий на вірменський дудук, що робить композицію незвичайною.

Гарний блюз «Вітрила»

Щасти тобі, Олю!

Нове і дуже приємне ім'я в українській музиці: Ольга Акулова

Знайомтесь: MademoiselleAkula, або ж просто – Оля Акулова (Україна, Донбас)

Хто така Ольга Акулова — зараз майже ніхто не знає, але скоро, гадаю, про неї будуть знати всі.

Отже, Ольга — така собі донецька співачка, автор власних пісень.  До того ж, співає лише українською мовою. І не тому, що якась затята «бандерівка», «націоналка» чи «свідомітка», а просто їй так подобається. Сама пише музику та слова, разом з командою роблять аранжування — виходять дуже цікаві, як на мене, композиції.

Я натрапив на неї абсолютно випадково — в Інтернеті завдяки Андрію Окарі. Це Петра Наліча розкрутили завдяки «YouTube», а Ольга маловідома ще навіть в Інтернеті — її знають хіба що в Донецьку та на тих фестивалях, де вона співала.

Порівняти її можна, мабуть, з Ольгою Богомолець постгітарного періоду (здається, вони навіть зовнішньо схожі), але у Ольги Б. лірика більш романсового типу, побудована на складних текстах — Ліни Костенко, інших «шістдесятників» та інколи своїх власних.

З музикальної точки зору у Ольги Акулової ми бачимо мікст ліричної пісні та міського романсу, а також цікаві джазові та латиноамериканські акорди, гармонії та ритми.

Ще її музика:

«Царівна»

«Танго»

«Не шукай»

«Образ»

«Зорепад» — не найбільша перлина з творчості Ольги: на одному обласному радіо була програма пісень на замовлення «Вас вітають рідні, друзі, знайомі», більшість пісень звідти, окрім загальновідомих шлягерів, за саундом та образністю нагадували оцю.

Симпатична композиція і «Недоказана казка». Там є надзвичайно цікавий тембр, схожий на вірменський дудук, що робить композицію незвичайною.

Гарний блюз «Вітрила»

Щасти тобі, Олю!

Нове і дуже приємне ім'я в українській музиці: Ольга Акулова

Знайомтесь: MademoiselleAkula, або ж просто – Оля Акулова (Україна, Донбас)

Хто така Ольга Акулова — зараз майже ніхто не знає, але скоро, гадаю, про неї будуть знати всі.

Отже, Ольга — така собі донецька співачка, автор власних пісень.  До того ж, співає лише українською мовою. І не тому, що якась затята «бандерівка», «націоналка» чи «свідомітка», а просто їй так подобається. Сама пише музику та слова, разом з командою роблять аранжування — виходять дуже цікаві, як на мене, композиції.

Я натрапив на неї абсолютно випадково — в Інтернеті завдяки Андрію Окарі. Це Петра Наліча розкрутили завдяки «YouTube», а Ольга маловідома ще навіть в Інтернеті — її знають хіба що в Донецьку та на тих фестивалях, де вона співала.

Порівняти її можна, мабуть, з Ольгою Богомолець постгітарного періоду (здається, вони навіть зовнішньо схожі), але у Ольги Б. лірика більш романсового типу, побудована на складних текстах — Ліни Костенко, інших «шістдесятників» та інколи своїх власних.

З музикальної точки зору у Ольги Акулової ми бачимо мікст ліричної пісні та міського романсу, а також цікаві джазові та латиноамериканські акорди, гармонії та ритми.

Ще її музика:

«Царівна»

«Танго»

«Не шукай»

«Образ»

«Зорепад» — не найбільша перлина з творчості Ольги: на одному обласному радіо була програма пісень на замовлення «Вас вітають рідні, друзі, знайомі», більшість пісень звідти, окрім загальновідомих шлягерів, за саундом та образністю нагадували оцю.

Симпатична композиція і «Недоказана казка». Там є надзвичайно цікавий тембр, схожий на вірменський дудук, що робить композицію незвичайною.

Гарний блюз «Вітрила»

Щасти тобі, Олю!