adamnet | 23 February 2011

23 February 2011

...Если в камере вонь или нет никому житья от воровства, или поют грязные песни, то виноваты в этом все, то есть никто.
(с) А.П. Чехов. Остров Сахалин (Из путевых заметок). М., изд. ред. журнала «Русская мысль», 1895

Оригінал запису та коментарі на LiveInternet.ru

( img )

* * *

Оригінал запису та коментарі на LiveInternet.ru

( img )

* * *

Оригінал запису та коментарі на LiveInternet.ru

( img )

* * *

Оригінал запису та коментарі на LiveInternet.ru

( img )

* * *

23 лютого 1874 року, тобто 137 років назад, був запатентований корт для гри у великий теніс.

Слово «теніс» ймовірно походить від французького tenez – що означає приблизно «ось вам, ловіть». Ще у стародавніх греків і римлян була гра, в якій м'яч відбивали рукою або палицею.

Але гра прообраз великого тенісу існувала в 13-14 століттях в Італії, Франції та Англії. Вона мада назву «джидоко», у ній надітими на руку рукавицею, дерев'яним щитком або шкіряним ременем перебивали через сітку м'яч.

У «джидоко» грали у приміщеннях та на майданчиках під відкритим небом. На початку 16-го століття у грі стали застосовувати ракетки. Шкіряні м'ячі, якими грали у ті часи, були набиті тирсою, ганчірками, травою тому відскакувати вони могли тільки від твердої поверхні. З появою гумових м'ячів стала можливою гра на траві.

У 1872 році був заснований перший клуб цієї гри на галявині Лімнгтонского курорту португальцем Гоа Перейра, Фредеріком Хейнсом і Уелслі Томкінсоном.

Офіцер британської армії, Волтер Вінгфілд 1873 року розробив зразково-показовий корт для гри у сфери стику, а у грудні цього ж року випустив брошуру з правилами гри «Сферистика або лаун-теніс». Ну а 23 лютого 1874 він отримав патент на, власне, сам корт.

З розвитком гри змінювалися і умови, в яких вона проходила, наприклад, помітно еволюціонував одяг гравців. Тільки на початку 1930-х років чоловікам дозволили виступати у шортах, а жінкам – у коротких спідницях.

Сьогодні ж теніс є олімпійським видом спорту і улюбленою грою багатьох людей. Зі мною включно )))

23 лютого 1874 року, тобто 137 років назад, був запатентований корт для гри у великий теніс.

Дякую, любі мої, що не забули про мою стать...

( Чоловіче щастя... )

* * *

Свято 23 лютого – у нинішньому його ґендерному сенсі – є, за моїм переконанням, дещо убогим у плані свого трактування. Захисником Вітчизни може бути не обов’язково чоловік. Та і взагалі влаштовувати будь-яке свято, що мотивуєцця статевими ознаками є дещо хибною практикою.

Проте раз на рік обов'язково повинен бути день чоловічої суб'єктності.
Жінки і чоловіки – то два різних світи, дві галактики. І, що б там не писали поети, ці дві галактики існують за своїми законами, принципами і канонами.

Чоловіче призначення, чоловіча суб'єктність – якість, через свою онтологію винятково чоловіча. А саме – це призначення і здатність чоловіка бути творцем реальності. Адже саме це є (точніше – має бути) визначальним у природі чоловіка.
Саме бути творцем реальності, а не типу – крутим, бандюком чи депутатом.
Саме бути творцем реальності, а не типу – гіпертрофованим мачо.
Саме бути творцем реальності, а не типу – господарем життя.

До речі, саме про це остання книга Ліни Костенко: країна, в якій суб'єктна основа розчинилась і вивітрилась, у якій домінуючий чоловічий тип – це невдаха і лузер, сама перетворюється на лузера.

Так от, день чоловічої суб’єктності має бути як день творця реальності, а не власника (чи носія) первинних статевих ознак. Таким днем може бути день Покрови (коли жінка-Богородиця врятувала чоловіків), а можливо і те саме 23 лютого чи ще якийсь інший день. Але варто правильно акцентувати сенс і призначення цього дня, який, без сумнівів, все-таки повинен бути.

Те, що я мав на увазі, найкраще відображено у цьому ролику. Воістину, Guinness розуміє призначення чоловіка... )

Bring it to Life

* * *