Антологія жлобства.

Завдяки Густаву Водічці та відомим книгам розкриємо деяку антологію цього явища.


Жлобство — це не просте народне поняття, а ціла філософська категорія... Ще людей не було на світі, а жлобство вже було.

Кажуть, перший жлоб — Великий Ангел, який стояв праворуч від Бога і картався єдиним запитанням: «Чому я Богу не начальник»? Тобто проявив незгоду з нормами природи. Цього вистачило, щоб ангел перетворився на сатану і став начальником усесвітнього жлобства.

( Так виникає світ, якого Бог не створював... )

To be continued...

Продовження тут>>>

* * *

Антологія жлобства.

Завдяки Густаву Водічці та відомим книгам розкриємо деяку антологію цього явища.


Жлобство — це не просте народне поняття, а ціла філософська категорія... Ще людей не було на світі, а жлобство вже було.

Кажуть, перший жлоб — Великий Ангел, який стояв праворуч від Бога і картався єдиним запитанням: «Чому я Богу не начальник»? Тобто проявив незгоду з нормами природи. Цього вистачило, щоб ангел перетворився на сатану і став начальником усесвітнього жлобства.

( Так виникає світ, якого Бог не створював... )

To be continued...

Продовження тут>>>

* * *

Антологія жлобства.

Завдяки Густаву Водічці та відомим книгам розкриємо деяку антологію цього явища.


Жлобство — це не просте народне поняття, а ціла філософська категорія... Ще людей не було на світі, а жлобство вже було.

Кажуть, перший жлоб — Великий Ангел, який стояв праворуч від Бога і картався єдиним запитанням: «Чому я Богу не начальник»? Тобто проявив незгоду з нормами природи. Цього вистачило, щоб ангел перетворився на сатану і став начальником усесвітнього жлобства.

( Так виникає світ, якого Бог не створював... )

To be continued...

Продовження тут>>>

* * *

Антологія жлобства.

Завдяки Густаву Водічці та відомим книгам розкриємо деяку антологію цього явища.


Жлобство — це не просте народне поняття, а ціла філософська категорія... Ще людей не було на світі, а жлобство вже було.

Кажуть, перший жлоб — Великий Ангел, який стояв праворуч від Бога і картався єдиним запитанням: «Чому я Богу не начальник»? Тобто проявив незгоду з нормами природи. Цього вистачило, щоб ангел перетворився на сатану і став начальником усесвітнього жлобства.

( Так виникає світ, якого Бог не створював... )

To be continued...

Продовження тут>>>

* * *

Весняні заповіді (remake)

Світить яскраве сонечко і весна пре у всі шпарини. Гляди, незабаром зійдуть рештки снігу і льоду, а на відігрітій землі з’являться перші квіти і ніжна зелена трава...
Навесні всі сподіваються на краще. Усі пісні дзвінких FM-станцій, всі трелі ранкових птахів обіцяють раптові чудеса, флірт, забуту любов і надбавку до зарплати. Набухають бруньки, перестає боліти печінка, а співочі пташки залишають свіжі плями на світлих весняних куртках «до грошей» – життя налагоджується!
Але тисячі людей щодня відкривають пачки сигарет і кидають целофанові обгортки на асфальт (як і недопалки). Тисячі людей у метро ломляться у двері вагону, не даючи пасажирам спершу вийти з нього. Тисячі даішників, точніше, тисячі офіцерів міліції щоденно беруть хабарі, і лицемірно просять тебе більше не порушувати. (Тю, ідіоти! Якщо ти не будеш порушувати, на які ж гроші вони будуть купувати дітям шоколад, жінці – морозиво, а собі кальсони, щоб не мерзнути, сидячи в засідці?) Десятки тисяч людей кожен божий день поводять себе, щонайменше, некультурно.

( Ð† я – не виняток )

* * *

Весняні заповіді (remake)

Світить яскраве сонечко і весна пре у всі шпарини. Гляди, незабаром зійдуть рештки снігу і льоду, а на відігрітій землі з’являться перші квіти і ніжна зелена трава...
Навесні всі сподіваються на краще. Усі пісні дзвінких FM-станцій, всі трелі ранкових птахів обіцяють раптові чудеса, флірт, забуту любов і надбавку до зарплати. Набухають бруньки, перестає боліти печінка, а співочі пташки залишають свіжі плями на світлих весняних куртках «до грошей» – життя налагоджується!
Але тисячі людей щодня відкривають пачки сигарет і кидають целофанові обгортки на асфальт (як і недопалки). Тисячі людей у метро ломляться у двері вагону, не даючи пасажирам спершу вийти з нього. Тисячі даішників, точніше, тисячі офіцерів міліції щоденно беруть хабарі, і лицемірно просять тебе більше не порушувати. (Тю, ідіоти! Якщо ти не будеш порушувати, на які ж гроші вони будуть купувати дітям шоколад, жінці – морозиво, а собі кальсони, щоб не мерзнути, сидячи в засідці?) Десятки тисяч людей кожен божий день поводять себе, щонайменше, некультурно.

( Ð† я – не виняток )

* * *

Весняні заповіді (remake)

Світить яскраве сонечко і весна пре у всі шпарини. Гляди, незабаром зійдуть рештки снігу і льоду, а на відігрітій землі з’являться перші квіти і ніжна зелена трава...
Навесні всі сподіваються на краще. Усі пісні дзвінких FM-станцій, всі трелі ранкових птахів обіцяють раптові чудеса, флірт, забуту любов і надбавку до зарплати. Набухають бруньки, перестає боліти печінка, а співочі пташки залишають свіжі плями на світлих весняних куртках «до грошей» – життя налагоджується!
Але тисячі людей щодня відкривають пачки сигарет і кидають целофанові обгортки на асфальт (як і недопалки). Тисячі людей у метро ломляться у двері вагону, не даючи пасажирам спершу вийти з нього. Тисячі даішників, точніше, тисячі офіцерів міліції щоденно беруть хабарі, і лицемірно просять тебе більше не порушувати. (Тю, ідіоти! Якщо ти не будеш порушувати, на які ж гроші вони будуть купувати дітям шоколад, жінці – морозиво, а собі кальсони, щоб не мерзнути, сидячи в засідці?) Десятки тисяч людей кожен божий день поводять себе, щонайменше, некультурно.

( Ð† я – не виняток )

* * *

Весняні заповіді (remake)

Світить яскраве сонечко і весна пре у всі шпарини. Гляди, незабаром зійдуть рештки снігу і льоду, а на відігрітій землі з’являться перші квіти і ніжна зелена трава...
Навесні всі сподіваються на краще. Усі пісні дзвінких FM-станцій, всі трелі ранкових птахів обіцяють раптові чудеса, флірт, забуту любов і надбавку до зарплати. Набухають бруньки, перестає боліти печінка, а співочі пташки залишають свіжі плями на світлих весняних куртках «до грошей» – життя налагоджується!
Але тисячі людей щодня відкривають пачки сигарет і кидають целофанові обгортки на асфальт (як і недопалки). Тисячі людей у метро ломляться у двері вагону, не даючи пасажирам спершу вийти з нього. Тисячі даішників, точніше, тисячі офіцерів міліції щоденно беруть хабарі, і лицемірно просять тебе більше не порушувати. (Тю, ідіоти! Якщо ти не будеш порушувати, на які ж гроші вони будуть купувати дітям шоколад, жінці – морозиво, а собі кальсони, щоб не мерзнути, сидячи в засідці?) Десятки тисяч людей кожен божий день поводять себе, щонайменше, некультурно.

( Ð† я – не виняток )

* * *

Обізян-ТБ: очєвідное-непріятноє

яке щастя, що я вирішив не дивитись наше політ-ТБ...

Поярков vs. Бузина

Ми існуємо у доволі дивний час. Коли погано поставлені (але добре оплачені) спектаклі видають за акції протесту та/або підтримки, адміністративні судоми — за системні реформи, а вигадливі ток-шоу — за суспільний діалог. Коли пишномовну балаканину приймають за безстрашний порив, а жорстку критику вважають безпорадним скиглінням.

Кожен напевно знає: ТБ на розумних не розраховане! І матиме рацію.

Телевізор давно став «ума палатою», на дверях якої інколи бракує таблички «№6».

А так усе гаразд, усе звично. І досить очікувано.

Будь-який «телепродукт» — традиційна прокладка для реклами. Накручування телерейтингу (за грізним наказом олігарха) — завжди вимушене нехтування критеріями смаку, нормами моралі людської і творчої адекватності (а як ще рейтинг «взбадріть», не оперою ж Лисенка...

Відкрийте програму телепередач і спробуйте зрозуміти що-небудь.

Репертуар — програма на завтра (і назавжди) — ( справді чудовий і в усьому дивовижний... )

* * *

Обізян-ТБ: очєвідное-непріятноє

яке щастя, що я вирішив не дивитись наше політ-ТБ...

Поярков vs. Бузина

Ми існуємо у доволі дивний час. Коли погано поставлені (але добре оплачені) спектаклі видають за акції протесту та/або підтримки, адміністративні судоми — за системні реформи, а вигадливі ток-шоу — за суспільний діалог. Коли пишномовну балаканину приймають за безстрашний порив, а жорстку критику вважають безпорадним скиглінням.

Кожен напевно знає: ТБ на розумних не розраховане! І матиме рацію.

Телевізор давно став «ума палатою», на дверях якої інколи бракує таблички «№6».

А так усе гаразд, усе звично. І досить очікувано.

Будь-який «телепродукт» — традиційна прокладка для реклами. Накручування телерейтингу (за грізним наказом олігарха) — завжди вимушене нехтування критеріями смаку, нормами моралі людської і творчої адекватності (а як ще рейтинг «взбадріть», не оперою ж Лисенка...

Відкрийте програму телепередач і спробуйте зрозуміти що-небудь.

Репертуар — програма на завтра (і назавжди) — ( справді чудовий і в усьому дивовижний... )

* * *

Обізян-ТБ: очєвідное-непріятноє

яке щастя, що я вирішив не дивитись наше політ-ТБ...

Поярков vs. Бузина

Ми існуємо у доволі дивний час. Коли погано поставлені (але добре оплачені) спектаклі видають за акції протесту та/або підтримки, адміністративні судоми — за системні реформи, а вигадливі ток-шоу — за суспільний діалог. Коли пишномовну балаканину приймають за безстрашний порив, а жорстку критику вважають безпорадним скиглінням.

Кожен напевно знає: ТБ на розумних не розраховане! І матиме рацію.

Телевізор давно став «ума палатою», на дверях якої інколи бракує таблички «№6».

А так усе гаразд, усе звично. І досить очікувано.

Будь-який «телепродукт» — традиційна прокладка для реклами. Накручування телерейтингу (за грізним наказом олігарха) — завжди вимушене нехтування критеріями смаку, нормами моралі людської і творчої адекватності (а як ще рейтинг «взбадріть», не оперою ж Лисенка...

Відкрийте програму телепередач і спробуйте зрозуміти що-небудь.

Репертуар — програма на завтра (і назавжди) — ( справді чудовий і в усьому дивовижний... )

* * *

Обізян-ТБ: очєвідное-непріятноє

яке щастя, що я вирішив не дивитись наше політ-ТБ...

Поярков vs. Бузина

Ми існуємо у доволі дивний час. Коли погано поставлені (але добре оплачені) спектаклі видають за акції протесту та/або підтримки, адміністративні судоми — за системні реформи, а вигадливі ток-шоу — за суспільний діалог. Коли пишномовну балаканину приймають за безстрашний порив, а жорстку критику вважають безпорадним скиглінням.

Кожен напевно знає: ТБ на розумних не розраховане! І матиме рацію.

Телевізор давно став «ума палатою», на дверях якої інколи бракує таблички «№6».

А так усе гаразд, усе звично. І досить очікувано.

Будь-який «телепродукт» — традиційна прокладка для реклами. Накручування телерейтингу (за грізним наказом олігарха) — завжди вимушене нехтування критеріями смаку, нормами моралі людської і творчої адекватності (а як ще рейтинг «взбадріть», не оперою ж Лисенка...

Відкрийте програму телепередач і спробуйте зрозуміти що-небудь.

Репертуар — програма на завтра (і назавжди) — ( справді чудовий і в усьому дивовижний... )

* * *