Дещо про укр. скетч

"Це побачення тут називається шоу" - хто пам'ятає убойну заставку "Шоу довгоносиків", у того має йокнути серце. Іноді "Довгоносики" були справжньою ультурною бомбою на тогочасному ТБ. Було весело і часто дуже смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік дивилися усі, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" коли не у розмові, то в інеті.

Скетч про курочку Рябу - із першого випуску "Довгоносиків". У студію напівбожевільного режисера з таким жеж помічником, приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчуєцця роздрукований текст... І тут все починаєцця...

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, неймовірний кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

До того ж - у "Шоу..." розкішним доповненням був антураж: занедбані приміщення кіностудії ім. Довженка, реквізит і обстановка ще з епохи кіно й телебачення УРСР 70-тих років минулого сторіччя.

Але то було кльово, погодьтесь...
"Хай живе телебе-телебачення..."(с)

( Хто нас дивицця? Випуск №17 )

* * *

Дещо про укр. скетч

"Це побачення тут називається шоу" - хто пам'ятає убойну заставку "Шоу довгоносиків", у того має йокнути серце. Іноді "Довгоносики" були справжньою ультурною бомбою на тогочасному ТБ. Було весело і часто дуже смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік дивилися усі, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" коли не у розмові, то в інеті.

Скетч про курочку Рябу - із першого випуску "Довгоносиків". У студію напівбожевільного режисера з таким жеж помічником, приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчуєцця роздрукований текст... І тут все починаєцця...

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, неймовірний кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

До того ж - у "Шоу..." розкішним доповненням був антураж: занедбані приміщення кіностудії ім. Довженка, реквізит і обстановка ще з епохи кіно й телебачення УРСР 70-тих років минулого сторіччя.

Але то було кльово, погодьтесь...
"Хай живе телебе-телебачення..."(с)

( Хто нас дивицця? Випуск №17 )

* * *

Дещо про укр. скетч

"Це побачення тут називається шоу" - хто пам'ятає убойну заставку "Шоу довгоносиків", у того має йокнути серце. Іноді "Довгоносики" були справжньою ультурною бомбою на тогочасному ТБ. Було весело і часто дуже смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік дивилися усі, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" коли не у розмові, то в інеті.

Скетч про курочку Рябу - із першого випуску "Довгоносиків". У студію напівбожевільного режисера з таким жеж помічником, приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчуєцця роздрукований текст... І тут все починаєцця...

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, неймовірний кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

До того ж - у "Шоу..." розкішним доповненням був антураж: занедбані приміщення кіностудії ім. Довженка, реквізит і обстановка ще з епохи кіно й телебачення УРСР 70-тих років минулого сторіччя.

Але то було кльово, погодьтесь...
"Хай живе телебе-телебачення..."(с)

( Хто нас дивицця? Випуск №17 )

* * *

Дещо про укр. скетч

"Це побачення тут називається шоу" - хто пам'ятає убойну заставку "Шоу довгоносиків", у того має йокнути серце. Іноді "Довгоносики" були справжньою ультурною бомбою на тогочасному ТБ. Було весело і часто дуже смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік дивилися усі, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" коли не у розмові, то в інеті.

Скетч про курочку Рябу - із першого випуску "Довгоносиків". У студію напівбожевільного режисера з таким жеж помічником, приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчуєцця роздрукований текст... І тут все починаєцця...

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, неймовірний кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

До того ж - у "Шоу..." розкішним доповненням був антураж: занедбані приміщення кіностудії ім. Довженка, реквізит і обстановка ще з епохи кіно й телебачення УРСР 70-тих років минулого сторіччя.

Але то було кльово, погодьтесь...
"Хай живе телебе-телебачення..."(с)

( Хто нас дивицця? Випуск №17 )

* * *

Сьогодні – Анна Ахматова

Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь - С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя Я слишком многих принимала.

Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености или со скуки Все поверили, так и живут: Ждут свиданий, боятся разлуки И любовные песни поют. Но иным открывается тайна, И почиет на них тишина... Я на это наткнулась случайно И с тех пор все как будто больна. Январь 1917, Петербург

( Про Ахматову )

* * *

Сьогодні – Анна Ахматова

Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь - С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя Я слишком многих принимала.

Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености или со скуки Все поверили, так и живут: Ждут свиданий, боятся разлуки И любовные песни поют. Но иным открывается тайна, И почиет на них тишина... Я на это наткнулась случайно И с тех пор все как будто больна. Январь 1917, Петербург

( Про Ахматову )

* * *

Сьогодні – Анна Ахматова

Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь - С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя Я слишком многих принимала.

Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености или со скуки Все поверили, так и живут: Ждут свиданий, боятся разлуки И любовные песни поют. Но иным открывается тайна, И почиет на них тишина... Я на это наткнулась случайно И с тех пор все как будто больна. Январь 1917, Петербург

( Про Ахматову )

* * *

Сьогодні – Анна Ахматова

Широк и желт вечерний свет, Нежна апрельская прохлада. Ты опоздал на много лет, Но все-таки тебе я рада. Сюда ко мне поближе сядь, Гляди веселыми глазами: Вот эта синяя тетрадь - С моими детскими стихами. Прости, что я жила скорбя И солнцу радовалась мало. Прости, прости, что за тебя Я слишком многих принимала.

Двадцать первое. Ночь. Понедельник. Очертанья столицы во мгле. Сочинил же какой-то бездельник, Что бывает любовь на земле. И от лености или со скуки Все поверили, так и живут: Ждут свиданий, боятся разлуки И любовные песни поют. Но иным открывается тайна, И почиет на них тишина... Я на это наткнулась случайно И с тех пор все как будто больна. Январь 1917, Петербург

( Про Ахматову )

* * *

Реконструкції. 70 років потому (оновлено)

( Дивитись тут )

І читати ТУТ>>>

Над Новоросійськом також цієї ночі були чутні вибухи, гул літаків, виття сирен і голос Левітана. На руїнах палацу культури, який хотіли урочисто відкрити в день початку війни, і де потім проходила лінія фронту, відтворювали події воєнних років.

( Дивитись про вибухи над Новоросійськом )

Яку мету переслідують усі ці реконструкції? Кому потрібні всі ці акції «пам'яті» і урочисті промови - молодим, дорослим чи тим небагатьом стареньким ветеранам, котрі ще залишаються з нами?
Цікаво було б почути різні думки з цього приводу.

Якось всі ці патріотичні акції та мітинги (георгіївські стрічки, червоні прапори, паради-шоу), які починають проходити у нас із завидною регулярністю, хоч і здаються спочатку дещо недоречними, а часом і безглуздими, насправді несуть винятково пропагандистську функцію. І розраховані вони на одне: якщо сто разів поспіль почуєш "халва", то рано чи пізно повіриш, що стало солодко...

* * *

Реконструкції. 70 років потому (оновлено)

( Дивитись тут )

І читати ТУТ>>>

Над Новоросійськом також цієї ночі були чутні вибухи, гул літаків, виття сирен і голос Левітана. На руїнах палацу культури, який хотіли урочисто відкрити в день початку війни, і де потім проходила лінія фронту, відтворювали події воєнних років.

( Дивитись про вибухи над Новоросійськом )

Яку мету переслідують усі ці реконструкції? Кому потрібні всі ці акції «пам'яті» і урочисті промови - молодим, дорослим чи тим небагатьом стареньким ветеранам, котрі ще залишаються з нами?
Цікаво було б почути різні думки з цього приводу.

Якось всі ці патріотичні акції та мітинги (георгіївські стрічки, червоні прапори, паради-шоу), які починають проходити у нас із завидною регулярністю, хоч і здаються спочатку дещо недоречними, а часом і безглуздими, насправді несуть винятково пропагандистську функцію. І розраховані вони на одне: якщо сто разів поспіль почуєш "халва", то рано чи пізно повіриш, що стало солодко...

* * *

Реконструкції. 70 років потому (оновлено)

( Дивитись тут )

І читати ТУТ>>>

Над Новоросійськом також цієї ночі були чутні вибухи, гул літаків, виття сирен і голос Левітана. На руїнах палацу культури, який хотіли урочисто відкрити в день початку війни, і де потім проходила лінія фронту, відтворювали події воєнних років.

( Дивитись про вибухи над Новоросійськом )

Яку мету переслідують усі ці реконструкції? Кому потрібні всі ці акції «пам'яті» і урочисті промови - молодим, дорослим чи тим небагатьом стареньким ветеранам, котрі ще залишаються з нами?
Цікаво було б почути різні думки з цього приводу.

Якось всі ці патріотичні акції та мітинги (георгіївські стрічки, червоні прапори, паради-шоу), які починають проходити у нас із завидною регулярністю, хоч і здаються спочатку дещо недоречними, а часом і безглуздими, насправді несуть винятково пропагандистську функцію. І розраховані вони на одне: якщо сто разів поспіль почуєш "халва", то рано чи пізно повіриш, що стало солодко...

* * *

Реконструкції. 70 років потому (оновлено)

( Дивитись тут )

І читати ТУТ>>>

Над Новоросійськом також цієї ночі були чутні вибухи, гул літаків, виття сирен і голос Левітана. На руїнах палацу культури, який хотіли урочисто відкрити в день початку війни, і де потім проходила лінія фронту, відтворювали події воєнних років.

( Дивитись про вибухи над Новоросійськом )

Яку мету переслідують усі ці реконструкції? Кому потрібні всі ці акції «пам'яті» і урочисті промови - молодим, дорослим чи тим небагатьом стареньким ветеранам, котрі ще залишаються з нами?
Цікаво було б почути різні думки з цього приводу.

Якось всі ці патріотичні акції та мітинги (георгіївські стрічки, червоні прапори, паради-шоу), які починають проходити у нас із завидною регулярністю, хоч і здаються спочатку дещо недоречними, а часом і безглуздими, насправді несуть винятково пропагандистську функцію. І розраховані вони на одне: якщо сто разів поспіль почуєш "халва", то рано чи пізно повіриш, що стало солодко...

* * *

Чи можна добитися більшого лише одним добрим словом?

Револьвер, що колись належав знаменитому гангстерові Альфонсу Ґебріелу Капоне, 22 червня був проданий за 110 тисяч доларів на аукціоні в Лондоні.

( Відео про аукціон )

"Кольт" 38-го калібру був виготовлений в 1928 році e часи "Сухого закону", коли банда Капоне вела найбільш активні бойові дії проти конкуруючих угруповань за владу над Чикаго.

Особа нового господаря револьвера залишилася в таємниці, але відомо, що він - колекціонер. Будемо сподіватись. Є, правда, деякі припущення хто міг би бути цим колекціонером, але залишу їх при собі...

Альфонс Капоне, відомий також як Аль Капоне, створив і керував однією з найбільш впливових мафіозних угруповань в історії США. У довоєнній Америці його називали ворогом суспільства №1. На його рахунку чимало гучних вбивств. У їх числі бійня, яку він влаштував на День Святого Валентина в 1929 році. Проте тільки у 1931 році його заарештували і посадили на сім років, і зовсім не за вбивства, грабунки і рекет, а за ухилення від податків.

Знаменитий гангстер помер у 1947 році.

* * *

Чи можна добитися більшого лише одним добрим словом?

Револьвер, що колись належав знаменитому гангстерові Альфонсу Ґебріелу Капоне, 22 червня був проданий за 110 тисяч доларів на аукціоні в Лондоні.

( Відео про аукціон )

"Кольт" 38-го калібру був виготовлений в 1928 році e часи "Сухого закону", коли банда Капоне вела найбільш активні бойові дії проти конкуруючих угруповань за владу над Чикаго.

Особа нового господаря револьвера залишилася в таємниці, але відомо, що він - колекціонер. Будемо сподіватись. Є, правда, деякі припущення хто міг би бути цим колекціонером, але залишу їх при собі...

Альфонс Капоне, відомий також як Аль Капоне, створив і керував однією з найбільш впливових мафіозних угруповань в історії США. У довоєнній Америці його називали ворогом суспільства №1. На його рахунку чимало гучних вбивств. У їх числі бійня, яку він влаштував на День Святого Валентина в 1929 році. Проте тільки у 1931 році його заарештували і посадили на сім років, і зовсім не за вбивства, грабунки і рекет, а за ухилення від податків.

Знаменитий гангстер помер у 1947 році.

* * *

Чи можна добитися більшого лише одним добрим словом?

Револьвер, що колись належав знаменитому гангстерові Альфонсу Ґебріелу Капоне, 22 червня був проданий за 110 тисяч доларів на аукціоні в Лондоні.

( Відео про аукціон )

"Кольт" 38-го калібру був виготовлений в 1928 році e часи "Сухого закону", коли банда Капоне вела найбільш активні бойові дії проти конкуруючих угруповань за владу над Чикаго.

Особа нового господаря револьвера залишилася в таємниці, але відомо, що він - колекціонер. Будемо сподіватись. Є, правда, деякі припущення хто міг би бути цим колекціонером, але залишу їх при собі...

Альфонс Капоне, відомий також як Аль Капоне, створив і керував однією з найбільш впливових мафіозних угруповань в історії США. У довоєнній Америці його називали ворогом суспільства №1. На його рахунку чимало гучних вбивств. У їх числі бійня, яку він влаштував на День Святого Валентина в 1929 році. Проте тільки у 1931 році його заарештували і посадили на сім років, і зовсім не за вбивства, грабунки і рекет, а за ухилення від податків.

Знаменитий гангстер помер у 1947 році.

* * *

Чи можна добитися більшого лише одним добрим словом?

Револьвер, що колись належав знаменитому гангстерові Альфонсу Ґебріелу Капоне, 22 червня був проданий за 110 тисяч доларів на аукціоні в Лондоні.

( Відео про аукціон )

"Кольт" 38-го калібру був виготовлений в 1928 році e часи "Сухого закону", коли банда Капоне вела найбільш активні бойові дії проти конкуруючих угруповань за владу над Чикаго.

Особа нового господаря револьвера залишилася в таємниці, але відомо, що він - колекціонер. Будемо сподіватись. Є, правда, деякі припущення хто міг би бути цим колекціонером, але залишу їх при собі...

Альфонс Капоне, відомий також як Аль Капоне, створив і керував однією з найбільш впливових мафіозних угруповань в історії США. У довоєнній Америці його називали ворогом суспільства №1. На його рахунку чимало гучних вбивств. У їх числі бійня, яку він влаштував на День Святого Валентина в 1929 році. Проте тільки у 1931 році його заарештували і посадили на сім років, і зовсім не за вбивства, грабунки і рекет, а за ухилення від податків.

Знаменитий гангстер помер у 1947 році.

* * *