Деякі питання класифікації чоловічої популяції

знайомлячись зранку з френдстрічкою не міг не пропустити повз свою увагу безумовно важливий пост npubop, у якому автор торкаєцця серйозних тем функціонування популяції справжніх чоловіків. безумовно, мужик повинен уміти робити все. без винятків. у всякому разі - відповідальні справи.
я поділяю стурбованість толіка питаннями уміння справжнього мужика зав'язати собі шнурки чи галстука. і якщо через розвиток науково-технічного прогресу людство навчилось у деяких ситуаціях обходитись без шнурків, то галстук і досі відіграє значну (іноді навіть вирішальну) роль у існуванні чоловічої популяції.
більше того, як свідчить життєвий досвід і деякі залишки знань із загальної біології, на цій ознаці ґрунтуєцця біологічна класифікація чоловічого племені.
так, згідно ліннеївської теорії, мужики поділяюцця на два великих домени: тих, хто носить галстук і таких, хто його не носить. останніх відкидаємо, як тупикову вєтку розвитку популяції, а ті, хто носить класифікуюцця далі на два реґнуми: мужики, які вміють в'язати галстук і ті, хто цього робити не вміє. ясна річ, що останній реґнум приречений.
мужики, які уміють в'язати галстуки, у свою чергу, поділяюцця на 2 типи: тих, хто розв'язує вузол, коли знімає галстук і тих, хто цього не робить, а знімає його через шию. перший тип, власне і є, по суті, єдиним джерелом, що дало розвиток усій різноманітності і багатству класів, родів і видів справжнього чоловіка (homo verus).

Дещо про історію європейської інтеграції. 1100-річний ювілей

Вся наша новітня історія наскрізь пронизана питанням необхідності євроінтеграції України та важливістю цього питання для нас. Проте це питання вирішувадось неодноразово набагато раніше. І вирішувалось досить успішно. Ось один із прикладів.



Рівно 1100 років тому, 2 вересня 911 року князь Олег після успішного походу на Константинополь уклав договір з Візантією. Літопис розповідає, як "іде Олег на греків", взявши з собою союзників - "безліч варяг, і словєн, і чудь, і кривичі, і мері, і деревляни, і радимичі, і поляни, і сєвєряни, і в'ятичі, і хорвати, і дуліби, і тиверці" - і "на конях і на кораблях приде до Царюграду"

( тут докладніше )

Коли греки перегородили шлях через Босфор, Олег наказав поставити човни на котки і, піднявши вітрила, з попутним вітром перекинути їх у бухту Золотий Ріг, звідки Константинополь був більш вразливий. Налякані появою війська у столиці, візантійці змушені були укласти мир. З тексту договору відомо, що в поході брали участь 2000 човнів, "а у човні по 40 мужь".

Договір встановлював дружні відносини Візантії та Київської Русі, визначав порядок викупу полонених, покарання за кримінальні злочини, скоєні грецькими і російськими купцями у Візантії, правила ведення судового процесу і спадкування, створював сприятливі умови торгівлі для російських і греків, змінював берегове право. Відтепер замість захоплення викинутого на берег судна і його майна, власники берега зобов'язувалися надавати допомогу в їх порятунку.

Також за умовами договору російські купці отримали право жити в Константинополі по півроку, імперія зобов'язувалася утримувати їх протягом цього часу за рахунок скарбниці. Їм було надано право безмитної торгівлі у Візантії. І ще допускалася можливість найму російських на військову службу у Візантії.


Договори Русі з Візантією - перші відомі міжнародні договори Київської Русі, основні з них були укладені у 911, 944, 971 роках. Збереглися тільки давньоруські тексти договорів, перекладені з грецької мови на старослов'янську, і дійшли вони у складі «Повісті временних літ» , куди були включені на початку 12 століття.

Отож, здаєцця, є чому повчитись у своїх предків. Чомусь мені здаєцця за останні 1100 років мало що змінилось у міждержавних відносинах...