![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
29 February 2012
29 лютого, у день святого Освальда, згідно давній ірландській (чи шотланській) традиції, жінки можуть самостійно робити пропозицію руки і серця чоловікам.
Оскільки цей день припадає на 29 лютого тому відзначають його лише раз на чотири роки. Саме в цей день дівчата, що страждають від нерозділеного кохання, не боячись косих поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Традиція дня святого Освальда зародилася ще у V столітті в Ірландії. Давні перекази свідчать, що одного разу свята Бригіта Ірландська прийшла до святого Патріка і повідала йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту, зокрема, дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у відносинах і слід було лише чекати пропозиції руки і серця від чоловіка. Святий Патрік перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям, але лише у високосний рік. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала. Згодом таке право було обмежене лише одним днем - 29 лютого.
Ця дуже неоднозначна традиція закріпилась згодом і у законі ХІ століття, за яким чоловік, який відмовить у цьому випадку, зобов'язаний сплатити штраф.
Ще далі просунулися в цьому питанні шотландці. За часів, коли королевою там була неповнолітня Маргарет Норвезька Діва, лорди ухвалили доволі незвичайний закон. Стурбовані зростаючою кількістю старих дів у знатних давніх родинах Шотландії - оскільки чоловіки-лицарі тисячами гинули на поєдинках і у війнах - лорди в парламенті оголосили , що з 1288 року і в усі часи 29 лютого жінкам дозволяється самим пропонувати шлюб чоловікові, а він не має права відмовитися. Якщо все ж обранець відмовлявся, то він був зобов'язаний понести досить значне покарання: поцілувати відторгнуту жінку, подарувати їй шовкову сорочку чи пару рукавичок, виплатити один фунт і т.д. Однак, щоправда, спроби розшукати відповідні документи парламенту Шотландії про цю незвичну справу так і не увінчалися успіхом, а тому жодних доказів існування цього закону немає.
Схожі акти існували і в інших країнах Європи. У Данії, наприклад, якщо жінка була відторгнута, то в якості компенсації нареченій-невдасі належало отримати від свого обранця 12 пар нових рукавичок. В Англії чоловік, що відхилив пропозицію руки і серця, повинен був подарувати дівчині шовкове плаття червоного кольору. Така традиція увійшла в англосаксонське право у 1600 році, проте її дотримання не вважалося обов'язковим оскільки 29 лютого за англійськими законами не мало належного юридичного статусу і не вважалося справжнім днем.
Ну чистісінька варварство, як на мене. Цікаво, хто б тепер підтримав такі нецивілізовані закони?
29 лютого, у день святого Освальда, згідно давній ірландській (чи шотланській) традиції, жінки можуть самостійно робити пропозицію руки і серця чоловікам.
Оскільки цей день припадає на 29 лютого тому відзначають його лише раз на чотири роки. Саме в цей день дівчата, що страждають від нерозділеного кохання, не боячись косих поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Традиція дня святого Освальда зародилася ще у V столітті в Ірландії. Давні перекази свідчать, що одного разу свята Бригіта Ірландська прийшла до святого Патріка і повідала йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту, зокрема, дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у відносинах і слід було лише чекати пропозиції руки і серця від чоловіка. Святий Патрік перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям, але лише у високосний рік. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала. Згодом таке право було обмежене лише одним днем - 29 лютого.
Ця дуже неоднозначна традиція закріпилась згодом і у законі ХІ століття, за яким чоловік, який відмовить у цьому випадку, зобов'язаний сплатити штраф.
Ще далі просунулися в цьому питанні шотландці. За часів, коли королевою там була неповнолітня Маргарет Норвезька Діва, лорди ухвалили доволі незвичайний закон. Стурбовані зростаючою кількістю старих дів у знатних давніх родинах Шотландії - оскільки чоловіки-лицарі тисячами гинули на поєдинках і у війнах - лорди в парламенті оголосили , що з 1288 року і в усі часи 29 лютого жінкам дозволяється самим пропонувати шлюб чоловікові, а він не має права відмовитися. Якщо все ж обранець відмовлявся, то він був зобов'язаний понести досить значне покарання: поцілувати відторгнуту жінку, подарувати їй шовкову сорочку чи пару рукавичок, виплатити один фунт і т.д. Однак, щоправда, спроби розшукати відповідні документи парламенту Шотландії про цю незвичну справу так і не увінчалися успіхом, а тому жодних доказів існування цього закону немає.
Схожі акти існували і в інших країнах Європи. У Данії, наприклад, якщо жінка була відторгнута, то в якості компенсації нареченій-невдасі належало отримати від свого обранця 12 пар нових рукавичок. В Англії чоловік, що відхилив пропозицію руки і серця, повинен був подарувати дівчині шовкове плаття червоного кольору. Така традиція увійшла в англосаксонське право у 1600 році, проте її дотримання не вважалося обов'язковим оскільки 29 лютого за англійськими законами не мало належного юридичного статусу і не вважалося справжнім днем.
Ну чистісінька варварство, як на мене. Цікаво, хто б тепер підтримав такі нецивілізовані закони?
29 лютого, у день святого Освальда, згідно давній ірландській (чи шотланській) традиції, жінки можуть самостійно робити пропозицію руки і серця чоловікам.
Оскільки цей день припадає на 29 лютого тому відзначають його лише раз на чотири роки. Саме в цей день дівчата, що страждають від нерозділеного кохання, не боячись косих поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Традиція дня святого Освальда зародилася ще у V столітті в Ірландії. Давні перекази свідчать, що одного разу свята Бригіта Ірландська прийшла до святого Патріка і повідала йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту, зокрема, дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у відносинах і слід було лише чекати пропозиції руки і серця від чоловіка. Святий Патрік перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям, але лише у високосний рік. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала. Згодом таке право було обмежене лише одним днем - 29 лютого.
Ця дуже неоднозначна традиція закріпилась згодом і у законі ХІ століття, за яким чоловік, який відмовить у цьому випадку, зобов'язаний сплатити штраф.
Ще далі просунулися в цьому питанні шотландці. За часів, коли королевою там була неповнолітня Маргарет Норвезька Діва, лорди ухвалили доволі незвичайний закон. Стурбовані зростаючою кількістю старих дів у знатних давніх родинах Шотландії - оскільки чоловіки-лицарі тисячами гинули на поєдинках і у війнах - лорди в парламенті оголосили , що з 1288 року і в усі часи 29 лютого жінкам дозволяється самим пропонувати шлюб чоловікові, а він не має права відмовитися. Якщо все ж обранець відмовлявся, то він був зобов'язаний понести досить значне покарання: поцілувати відторгнуту жінку, подарувати їй шовкову сорочку чи пару рукавичок, виплатити один фунт і т.д. Однак, щоправда, спроби розшукати відповідні документи парламенту Шотландії про цю незвичну справу так і не увінчалися успіхом, а тому жодних доказів існування цього закону немає.
Схожі акти існували і в інших країнах Європи. У Данії, наприклад, якщо жінка була відторгнута, то в якості компенсації нареченій-невдасі належало отримати від свого обранця 12 пар нових рукавичок. В Англії чоловік, що відхилив пропозицію руки і серця, повинен був подарувати дівчині шовкове плаття червоного кольору. Така традиція увійшла в англосаксонське право у 1600 році, проте її дотримання не вважалося обов'язковим оскільки 29 лютого за англійськими законами не мало належного юридичного статусу і не вважалося справжнім днем.
Ну чистісінька варварство, як на мене. Цікаво, хто б тепер підтримав такі нецивілізовані закони?
29 лютого, у день святого Освальда, згідно давній ірландській (чи шотланській) традиції, жінки можуть самостійно робити пропозицію руки і серця чоловікам.
Оскільки цей день припадає на 29 лютого тому відзначають його лише раз на чотири роки. Саме в цей день дівчата, що страждають від нерозділеного кохання, не боячись косих поглядів і громадського осуду, можуть зробити пропозицію вподобаному чоловікові.
Традиція дня святого Освальда зародилася ще у V столітті в Ірландії. Давні перекази свідчать, що одного разу свята Бригіта Ірландська прийшла до святого Патріка і повідала йому про нелегку долю жінок її монастиря, які страждали від нерозділеного кохання. Бригіту, зокрема, дуже обурювало те, що жінкам було заборонено проявляти ініціативу у відносинах і слід було лише чекати пропозиції руки і серця від чоловіка. Святий Патрік перейнявся проханням Бригіти і дав дозвіл представницям прекрасної статі робити пропозиції своїм обранцям, але лише у високосний рік. Кажуть, що Бригіта Ірландська покликала в чоловіки самого Патрика, але згоди не отримала. Згодом таке право було обмежене лише одним днем - 29 лютого.
Ця дуже неоднозначна традиція закріпилась згодом і у законі ХІ століття, за яким чоловік, який відмовить у цьому випадку, зобов'язаний сплатити штраф.
Ще далі просунулися в цьому питанні шотландці. За часів, коли королевою там була неповнолітня Маргарет Норвезька Діва, лорди ухвалили доволі незвичайний закон. Стурбовані зростаючою кількістю старих дів у знатних давніх родинах Шотландії - оскільки чоловіки-лицарі тисячами гинули на поєдинках і у війнах - лорди в парламенті оголосили , що з 1288 року і в усі часи 29 лютого жінкам дозволяється самим пропонувати шлюб чоловікові, а він не має права відмовитися. Якщо все ж обранець відмовлявся, то він був зобов'язаний понести досить значне покарання: поцілувати відторгнуту жінку, подарувати їй шовкову сорочку чи пару рукавичок, виплатити один фунт і т.д. Однак, щоправда, спроби розшукати відповідні документи парламенту Шотландії про цю незвичну справу так і не увінчалися успіхом, а тому жодних доказів існування цього закону немає.
Схожі акти існували і в інших країнах Європи. У Данії, наприклад, якщо жінка була відторгнута, то в якості компенсації нареченій-невдасі належало отримати від свого обранця 12 пар нових рукавичок. В Англії чоловік, що відхилив пропозицію руки і серця, повинен був подарувати дівчині шовкове плаття червоного кольору. Така традиція увійшла в англосаксонське право у 1600 році, проте її дотримання не вважалося обов'язковим оскільки 29 лютого за англійськими законами не мало належного юридичного статусу і не вважалося справжнім днем.
Ну чистісінька варварство, як на мене. Цікаво, хто б тепер підтримав такі нецивілізовані закони?
Dear adamnet,
Your Twitter account has been disconnected from your LiveJournal account due to an error we received when attempting to communicate with Twitter.
This problem most commonly occurs when you have changed your password on Twitter. If you did not intend to disconnect your Twitteraccount, you can visit http: / / www. livejournal. com/manage/... to re-enable this feature.
We apologize for any inconvenience this may have caused you, and thank you for using LiveJournal.
Regards,
LiveJournal.com
З.И. При цьому - ніфіга не відновлюєцця.
Dear adamnet,
Your Twitter account has been disconnected from your LiveJournal account due to an error we received when attempting to communicate with Twitter.
This problem most commonly occurs when you have changed your password on Twitter. If you did not intend to disconnect your Twitteraccount, you can visit http: / / www. livejournal. com/manage/... to re-enable this feature.
We apologize for any inconvenience this may have caused you, and thank you for using LiveJournal.
Regards,
LiveJournal.com
З.И. При цьому - ніфіга не відновлюєцця.
Dear adamnet,
Your Twitter account has been disconnected from your LiveJournal account due to an error we received when attempting to communicate with Twitter.
This problem most commonly occurs when you have changed your password on Twitter. If you did not intend to disconnect your Twitteraccount, you can visit http: / / www. livejournal. com/manage/... to re-enable this feature.
We apologize for any inconvenience this may have caused you, and thank you for using LiveJournal.
Regards,
LiveJournal.com
З.И. При цьому - ніфіга не відновлюєцця.
Dear adamnet,
Your Twitter account has been disconnected from your LiveJournal account due to an error we received when attempting to communicate with Twitter.
This problem most commonly occurs when you have changed your password on Twitter. If you did not intend to disconnect your Twitteraccount, you can visit http: / / www. livejournal. com/manage/... to re-enable this feature.
We apologize for any inconvenience this may have caused you, and thank you for using LiveJournal.
Regards,
LiveJournal.com
З.И. При цьому - ніфіга не відновлюєцця.
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif){kind=small}
100eva at ВЕСНА ЦЕВесна – це коли здається, що з пересунутим квадратиком на календарі настане осяяне сонцем блаженство.
Весна – це коли починаєш відчувати, що серце через пупок заглядає у світ.
Весна – це коли свідомість розширюється теплими фантазіями, але водночас і огороджує в душі ринг для боротьби здорового глузду з сердечним безумством.
Весна – це коли сама собою складається омріяна організованість життя, що імпульсивно дає напругу для поруху першого кроку.
Весна – це коли знеструмлені холодом нервові закінчення починають струменіти по всьому тілу, від чого розпашіла шкіра стає вкрай чутливою і здатна заспокоїтись, лише загорнувшись у теплі обійми чоловіка, який ще не встиг зробити боляче.
Весна – це коли ілюзія народження, початку є чи не найкориснішою з усіх існуючих. Але щоб народитися – потрібно померти. І це навіть не закон, який можна порушити, не спосіб, який можна полегшити, це – сутність. Останні лютневі дні розтерзані нестримним вітром. Найбажаніший, і так довго очікуваний, зимовий атрибут – сніг нещадно страчений дощем. Обважніле душевне сум’яття сягнуло дна…
Весна – це коли, прокинувшись вранці, шепочеш „дочекались”..
100eva at ВЕСНА ЦЕВесна – це коли здається, що з пересунутим квадратиком на календарі настане осяяне сонцем блаженство.
Весна – це коли починаєш відчувати, що серце через пупок заглядає у світ.
Весна – це коли свідомість розширюється теплими фантазіями, але водночас і огороджує в душі ринг для боротьби здорового глузду з сердечним безумством.
Весна – це коли сама собою складається омріяна організованість життя, що імпульсивно дає напругу для поруху першого кроку.
Весна – це коли знеструмлені холодом нервові закінчення починають струменіти по всьому тілу, від чого розпашіла шкіра стає вкрай чутливою і здатна заспокоїтись, лише загорнувшись у теплі обійми чоловіка, який ще не встиг зробити боляче.
Весна – це коли ілюзія народження, початку є чи не найкориснішою з усіх існуючих. Але щоб народитися – потрібно померти. І це навіть не закон, який можна порушити, не спосіб, який можна полегшити, це – сутність. Останні лютневі дні розтерзані нестримним вітром. Найбажаніший, і так довго очікуваний, зимовий атрибут – сніг нещадно страчений дощем. Обважніле душевне сум’яття сягнуло дна…
Весна – це коли, прокинувшись вранці, шепочеш „дочекались”..
100eva at ВЕСНА ЦЕВесна – це коли здається, що з пересунутим квадратиком на календарі настане осяяне сонцем блаженство.
Весна – це коли починаєш відчувати, що серце через пупок заглядає у світ.
Весна – це коли свідомість розширюється теплими фантазіями, але водночас і огороджує в душі ринг для боротьби здорового глузду з сердечним безумством.
Весна – це коли сама собою складається омріяна організованість життя, що імпульсивно дає напругу для поруху першого кроку.
Весна – це коли знеструмлені холодом нервові закінчення починають струменіти по всьому тілу, від чого розпашіла шкіра стає вкрай чутливою і здатна заспокоїтись, лише загорнувшись у теплі обійми чоловіка, який ще не встиг зробити боляче.
Весна – це коли ілюзія народження, початку є чи не найкориснішою з усіх існуючих. Але щоб народитися – потрібно померти. І це навіть не закон, який можна порушити, не спосіб, який можна полегшити, це – сутність. Останні лютневі дні розтерзані нестримним вітром. Найбажаніший, і так довго очікуваний, зимовий атрибут – сніг нещадно страчений дощем. Обважніле душевне сум’яття сягнуло дна…
Весна – це коли, прокинувшись вранці, шепочеш „дочекались”..
100eva at ВЕСНА ЦЕВесна – це коли здається, що з пересунутим квадратиком на календарі настане осяяне сонцем блаженство.
Весна – це коли починаєш відчувати, що серце через пупок заглядає у світ.
Весна – це коли свідомість розширюється теплими фантазіями, але водночас і огороджує в душі ринг для боротьби здорового глузду з сердечним безумством.
Весна – це коли сама собою складається омріяна організованість життя, що імпульсивно дає напругу для поруху першого кроку.
Весна – це коли знеструмлені холодом нервові закінчення починають струменіти по всьому тілу, від чого розпашіла шкіра стає вкрай чутливою і здатна заспокоїтись, лише загорнувшись у теплі обійми чоловіка, який ще не встиг зробити боляче.
Весна – це коли ілюзія народження, початку є чи не найкориснішою з усіх існуючих. Але щоб народитися – потрібно померти. І це навіть не закон, який можна порушити, не спосіб, який можна полегшити, це – сутність. Останні лютневі дні розтерзані нестримним вітром. Найбажаніший, і так довго очікуваний, зимовий атрибут – сніг нещадно страчений дощем. Обважніле душевне сум’яття сягнуло дна…
Весна – це коли, прокинувшись вранці, шепочеш „дочекались”..
Мені кажуть, що, наприклад, якщо чесна людина вирішить брати хабарі (хоча до цього вона була переконана що не буде і не робитиме цього) - ця людина вже не буде тою якою була, вона зміницця, зрадить своїм переконанням і собі справжньому. Але, разом з тим, зміни у людях відбуваюцця з різних причин, а оскільки мало хто їх аналізує, то можна зраджувати собі і у кращу сторону.
Але ж, якщо людина вчиняє нечесно, то вона просто перестане бути чесною і все. Жодних зрад собі справжньому. Чесна людина завжди поводицця чесно, вихована - етично, голодна - жадібно, нахабна - нахабно і т.д. детектед. Тобто ніякої зради немає - людина є такою, якою вона є.
А коли людина вважає по-одному, а чинить - по-іншому (з різних причин), то це не зрада собі, а щось інше. На мій погляд
А може яскравим прикладом такої зради може бути оце відео?
( відео під катом )
Мені кажуть, що, наприклад, якщо чесна людина вирішить брати хабарі (хоча до цього вона була переконана що не буде і не робитиме цього) - ця людина вже не буде тою якою була, вона зміницця, зрадить своїм переконанням і собі справжньому. Але, разом з тим, зміни у людях відбуваюцця з різних причин, а оскільки мало хто їх аналізує, то можна зраджувати собі і у кращу сторону.
Але ж, якщо людина вчиняє нечесно, то вона просто перестане бути чесною і все. Жодних зрад собі справжньому. Чесна людина завжди поводицця чесно, вихована - етично, голодна - жадібно, нахабна - нахабно і т.д. детектед. Тобто ніякої зради немає - людина є такою, якою вона є.
А коли людина вважає по-одному, а чинить - по-іншому (з різних причин), то це не зрада собі, а щось інше. На мій погляд
А може яскравим прикладом такої зради може бути оце відео?
( відео під катом )
Мені кажуть, що, наприклад, якщо чесна людина вирішить брати хабарі (хоча до цього вона була переконана що не буде і не робитиме цього) - ця людина вже не буде тою якою була, вона зміницця, зрадить своїм переконанням і собі справжньому. Але, разом з тим, зміни у людях відбуваюцця з різних причин, а оскільки мало хто їх аналізує, то можна зраджувати собі і у кращу сторону.
Але ж, якщо людина вчиняє нечесно, то вона просто перестане бути чесною і все. Жодних зрад собі справжньому. Чесна людина завжди поводицця чесно, вихована - етично, голодна - жадібно, нахабна - нахабно і т.д. детектед. Тобто ніякої зради немає - людина є такою, якою вона є.
А коли людина вважає по-одному, а чинить - по-іншому (з різних причин), то це не зрада собі, а щось інше. На мій погляд
А може яскравим прикладом такої зради може бути оце відео?
( відео під катом )
Мені кажуть, що, наприклад, якщо чесна людина вирішить брати хабарі (хоча до цього вона була переконана що не буде і не робитиме цього) - ця людина вже не буде тою якою була, вона зміницця, зрадить своїм переконанням і собі справжньому. Але, разом з тим, зміни у людях відбуваюцця з різних причин, а оскільки мало хто їх аналізує, то можна зраджувати собі і у кращу сторону.
Але ж, якщо людина вчиняє нечесно, то вона просто перестане бути чесною і все. Жодних зрад собі справжньому. Чесна людина завжди поводицця чесно, вихована - етично, голодна - жадібно, нахабна - нахабно і т.д. детектед. Тобто ніякої зради немає - людина є такою, якою вона є.
А коли людина вважає по-одному, а чинить - по-іншому (з різних причин), то це не зрада собі, а щось інше. На мій погляд
А може яскравим прикладом такої зради може бути оце відео?
( відео під катом )
Все, вирішив!
29 February 2012 20:19усього за 10 млн. на рік
Оригінал запису і коментарі також на LiveInternet.ru
Все, вирішив!
29 February 2012 20:19усього за 10 млн. на рік
Оригінал запису і коментарі також на LiveInternet.ru
Все, вирішив!
29 February 2012 20:19усього за 10 млн. на рік
Оригінал запису і коментарі також на LiveInternet.ru
Все, вирішив!
29 February 2012 20:19усього за 10 млн. на рік
Оригінал запису і коментарі також на LiveInternet.ru