1932
Є актори, які полонять тебе відразу і назавжди. До таких я відношу і цю королеву, володарку Золотої пальмової гілки - Anouk Aimée. Варто мені, тоді ще хлопчакові, було побачити фантастичне кіно - «Чоловік й жінка», як я відразу закохався у цю красиву і горду брюнетку.
Її акторські дані і витончену красу гідно оцінив Федеріко Фелліні. Після зйомок Анук в його картинах "Солодке життя" (1960) і "8 1/2" (1963) Фелліні назвав її "кращою актрисою усіх часів і народів".
У неї був безнадійно закоханим Марчелло Мастрояні і Клод Лелуш
І, не зважаючи ні на що, зараз я також відчуваю якісь терпкі відчуття, коли бачу на екрані цю жінку, якій, як на мене, завжди буде 34... Та, мабуть, у цьому немає нічого дивного, бо хоча її справжнє ім'я — Ніколь-Франсуаза Дрейфус-Соріа, проте увесь світ знає цю жінку за перським словом Анук (що означає "витончена і та, що викликає захоплення") та таким французьким прізвищем Aimée — тобто «кохана»...
http://youtu.be/D43yjI6cles
Сценічний псевдонім цієї актриси і загадкової красуні був занадто пророчим як на мене. Вона народилася в акторській родині 27 квітня 1932 року. У дитинстві дівчинка частенько з'являлася у батьків «на роботі» - що таке знімальний майданчик і що відбувається, перш ніж народиться кіно, вона дізналася раніше, ніж прийшло бажання стати актрисою. Незважаючи на особливу, чарівну атмосферу, яка панує за кіношноми лаштунками, Франсуаза пристрасно мріяла стати балериною. Варто зазначити, що педагоги виявили здібності дівчинки і до акторської професії, і до балету, правда для балерини Франсуаза була не надто витонченою. Внутрішня боротьба ким бути виявилася недовгою - вроджений артистизм узяв гору, і молода актриса повністю віддалася театру і кіно.
На початку кар'єри їй не випало гучних ролей, після яких відразу стаєш знаменитою. Але саме тоді з'явився запам'ятовується псевдонім - Анук Еме. Анук - героїня романтичної картини «Будинок біля моря», в якій зіграла молода актриса у 1947 році. «Еме» - причастя з французької мови, що означає «кохана». Про те, як Анук стала «коханою» (Еме), існує кілька версій. За однією з них актриса стала Еме з легкої руки поета Жака Превера, за іншою - ідея прийшла під час визнання у коханні чергового шанувальника. Звичайно, не варто покладатися тільки на містику і думати, що ключ до успіху криється лише у вдало підібраному сценічному імені. З 14 років актриса репетирувала і знімалася, знімалася і репетирувала, але першого запаморочливого успіху і визнання вона домоглася лише у 25 років. Вона стала загальною улюбленицею, і навіть цілий рік був присвячений її персоні (1970-й рік був оголошений роком Анук Еме).
Справжній смак слави актриса відчула після виходу картини «Монпарнас, 19» (1958), а через два роки грала у фільмі Фелліні «Солодке життя». Статус зірки був підтверджений у 1963-му, коли разом з Клаудією Кардинале і Марчелло Мастроянні Анук з'явилася в ще одному проекті Федеріко Фелліні - «8 1/2». Еме ніколи не боялася опинитися в забутті, вона прискіпливо відбирала сценарії, а після прочитання її відповіддю частіше була відмова. У актриси напевно було особливе чуття, яке підказувало успіх або провал картини. Інакше чим пояснити згоду примхливої зірки зніматися в картині початківця, тоді ще нічим не примітного режисера Клода Лелуша? Так, це його фільм «Чоловік і жінка» (1966) приніс Анук Еме номінацію на «Оскар», міжнародний успіх і загальне обожнювання. А можливо, якби не чарівність і акторський талант Еме, не бачити режисерові всесвітньої слави і престижних нагород за кращий іноземний фільм? У 2010 році любителі французького кіно і шанувальники творчості Клода Лелуша і Анук Еме отримали чудовий подарунок - фільм «Жінка і чоловіки».
Анук Еме - актриса, у фільмографії якої немає поганих фільмів. Одна з найсексуальніших зірок кінематографу майже завжди грала ідеальну любов, але в реальному житті шукала це почуття кілька разів. Вона чотири рази була заміжньою і якось зізналася, що, якщо ідеальна, на її думку, любов з'явицця на горизонті, вона знову не буде їй опиратись...
http://www.youtube.com/watch?v=LJytqUskcnk
Кілька фото Анук Еме є тут