Сьогодні – Едуард Мане

[adamnet]

Поціновувач абценту. 1859

Початок творчості найбільшого французького художника Едуарда Мане припало на середину XIX століття. Видатними художниками того часу були Делакруа, Енгр, Коро, представники барбізонської школи, Дом'є, Мілле і Курбе. Невдовзі до цих імен стали додавати і Мане, особливо, коли мова йшла про спроби поновлення художньої мови. Надалі це ім'я завжди будуть пов'язувати з художниками-імпресіоністами, які вважали Мане своїм попередником і натхненником. Критики вважають великою заслугою те, що він знайшов шлях переходу від одного покоління французьких художників до іншого. Твори Мане прикрашають найбільші музеї світу.

Новаторські прийоми мистецтва Мане, викликали опір публіки, притягували до нього молодих художників, які шукали нові виражальні засоби у живописі. Навколо Мане почали групуватися Дега, Піссарро, Клод Моне, Ренуар і Сіслей. Їм імпонувало не тільки новаторство Мане, але і його освіченість, глибокі пізнання в історії живопису, володіння всіма прийомами мальовничій і графічної техніки. Безпосередніми учнями Мане були Б. Морізо, Є. Гозалес і М. Кессет, однак він справив значний вплив на всю групу художників-імпресіоністів.

Едуард Мане залишається прикладом відданого служіння мистецтву. Його закоханість у красу оточуючої дійсності, у людину - головна властивість великого мистецтва, було повністю ним розділене і відчуте.



Сніданок на траві. 1863