![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
adamnet* * *
Сьогодні замислився над таким питанням. Коли щось робицця якнайкраще, коли студент здає прекрасно іспит etc. - тоді використовують визначення "відмінно", тобто "дуже добре". Разом з тим, прикметник "відмінний" вказує на те, що хто- чи що-небудь чимось відрізняється від кого-, чого-небудь іншого, а також оті хтось/щось мають високу якість, є дуже гарними чи дуже добрими. Тобто вирізняєцця із суцільної маси посереднього, сірого і пересічного, є такою собі невеликою осібною частиною від загального.
От і питання: невже якісне і гарне завжди повинно бути відмінним? Бути якоюсь невеликою прекрасною частиною на тлі убого і понурого? Чому воно не може бути переважною частиною нашого буття, а відмінним хай краще буде негарне і шкідливе, щоб воно було тією невеликою часткою, яка ізолювалась би нашою свідомістю?
І ще: чи не є це поясненням якоїсь глибинної суті наших життєвих реалій?
Сьогодні замислився над таким питанням. Коли щось робицця якнайкраще, коли студент здає прекрасно іспит etc. - тоді використовують визначення "відмінно", тобто "дуже добре". Разом з тим, прикметник "відмінний" вказує на те, що хто- чи що-небудь чимось відрізняється від кого-, чого-небудь іншого, а також оті хтось/щось мають високу якість, є дуже гарними чи дуже добрими. Тобто вирізняєцця із суцільної маси посереднього, сірого і пересічного, є такою собі невеликою осібною частиною від загального.
От і питання: невже якісне і гарне завжди повинно бути відмінним? Бути якоюсь невеликою прекрасною частиною на тлі убого і понурого? Чому воно не може бути переважною частиною нашого буття, а відмінним хай краще буде негарне і шкідливе, щоб воно було тією невеликою часткою, яка ізолювалась би нашою свідомістю?
І ще: чи не є це поясненням якоїсь глибинної суті наших життєвих реалій?
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 9 Jul 2013 14:55 (UTC)ви також у пошуках втраченого раю (ні, це не асоціація з ім"ям). це такий собі прояв генетичної пам"яті, мабуть. бо якщо звернутись до джерела, то якраз у раю так і було - " якісне і гарне - переважною частиною життя". Але тільки для двох...
а от цікаво, якби з народження людям не впаювали таку адську дозу страху, вони почувались би щасливими за замовчуванням?.. можливо, тоді усе недобре було б відмінним?
no subject
Date: 9 Jul 2013 21:12 (UTC)А щодо впаювання значної частки страху, то це вже закладено у сам процес. Погодьтесь, це - не найприємніше, що є у житті кожної людини і порівняти це можна лише зі властивим переважній більшості людей страхом смерті
no subject
Date: 10 Jul 2013 06:11 (UTC)але питання переважного добра, здається, впирається у кількість. навіть двох людей було забагато для його збереження. можливо, це відноситься лише до одиниці? бог? і ця одвічна самотність у кожній людині...
no subject
Date: 10 Jul 2013 06:16 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 06:21 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 08:20 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 08:33 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 09:17 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 09:41 (UTC)no subject
Date: 10 Jul 2013 09:53 (UTC)а мені завжди здавалося,
Date: 10 Jul 2013 09:38 (UTC)отож
Re: а мені завжди здавалося,
Date: 10 Jul 2013 09:52 (UTC)Re: а мені завжди здавалося,
Date: 10 Jul 2013 09:54 (UTC)калька якось усьо в один бік калькуєцця
Re: а мені завжди здавалося,
Date: 10 Jul 2013 10:24 (UTC)а от щодо світосприйняття і т.п. - так, доволі часто