Етимологічно-філософського псот

[adamnet]

* * *



Сьогодні замислився над таким питанням. Коли щось робицця якнайкраще, коли студент здає прекрасно іспит etc. - тоді використовують визначення "відмінно", тобто "дуже добре". Разом з тим, прикметник "відмінний" вказує на те, що хто- чи що-небудь чимось відрізняється від кого-, чого-небудь іншого, а також оті хтось/щось мають високу якість, є дуже гарними чи дуже добрими. Тобто вирізняєцця із суцільної маси посереднього, сірого і пересічного, є такою собі невеликою осібною частиною від загального.

От і питання: невже якісне і гарне завжди повинно бути відмінним? Бути якоюсь невеликою прекрасною частиною на тлі убого і понурого? Чому воно не може бути переважною частиною нашого буття, а відмінним хай краще буде негарне і шкідливе, щоб воно було тією невеликою часткою, яка ізолювалась би нашою свідомістю?

І ще: чи не є це поясненням якоїсь глибинної суті наших життєвих реалій?

Comments

[adamnet.livejournal.com]

щоби зрозуміти самоту треба всотати суєту, пізнати її і насититись, проте, при всю принадливість самотності, людину приваблює суєта

[100eva.livejournal.com]

людину приваблює суєта, бо це єдиний спосіб ідентифікувати себе, реально відчути, що вона, людина, існує насправді (може, саме тому Бог створив людей?:) ). крім того, це зазвичай обманна, але невмираюча надія віднайти в суєті близького: когось? себе?..

[adamnet.livejournal.com]

проте я переконаний услід за класиком: кожна людина - то є всесвіт

[100eva.livejournal.com]

безперечно!)

[adamnet.livejournal.com]

от і добре)