![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
adamnet
Бути жінкою в Україні – це ніщо інше, як насамперед необхідність постійно мати справу з українськими чоловіками. Вони – як сіра реальність, об яку жорстоко розбиваються всі голосно висловлювані ідеї щодо співіснування статей в українському суспільстві: від правої ідеї жіночої самопосвяти заради героя-чоловіка до лівого гасла абсолютної ґендерної рівності. Де герой? Як можливо бути рівною з тим, хто звик паразитувати на своїй винятковості?
Що найбільше не подобається в українських чоловіках, – це те, що вони взагалі не намагаються подобатися. Точніше, вони подобаються самі собі, і цього їм достатньо. Вони не мусять завдавати собі клопоту, щоб завойовувати чиюсь прихильність: світ, на за їхнім уявленням, влаштований так, що все й так буде їм дане. А якщо не буде, вони підійдуть і візьмуть це силою.
Українські чоловіки – це сукупний результат закономірного виродження панівної частини патріархального суспільства і імперської генної інженерії. Українського чоловіка легко впізнати за обвислим животом, скляним поглядом і вологими підпахвами. Більшість українських чоловіків про дезодоранти чи антиперспіранти знають лише теоретично, тому настання гарячої пори року найгостріше відчувається в переповненому громадському транспорті. Справляння природних потреб для українського чоловіка – це святе, як для мусульманина намаз, а тому шукати якогось відповідного чи хоча б захованого від людських очей місця не обов’язково: навіщо ховатися зі святим?
Прикро констатувати, але українські чоловіки – це переважно погана генетика, тому вони приречені як вид. Жінки таких не обирають. Поки чоловіки за патріархальною інерцією вирішують справи в цій країні, жінки їдуть куди-інде розв’язувати проблему збереження якісного генофонду. Якщо це зміниться, і жінки закономірно візьмуть ініціативу у свої руки, вони зможуть вирішувати цю проблему тут – не з українськими чоловіками, звісно. Біологічне виживання важливіше, ніж патріотизм, неминуче заснований на культі героїв(-чоловіків), полеглих у розв’язаних чоловіками війнах за чоловічі цінності.
Останнім часом на вулицях і в транспорті дедалі частіше помічаю, як українські жінки подовгу і ніжно говорять по телефону італійською, іноді – іспанською. Я вірю, що в них усе добре. Мені дуже хочеться в це вірити.
(с) Остап Сливинський
оригінал есею тут
це відгук на дискусію “Бути українкою або “…прив'язали Галю до сосни косами“
А що ви думаєте про це?
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 28 May 2012 17:04 (UTC)Как минимум полный бред про дезодоранты и антиперспиранты. Когда жара - у меня мокрая от пота и жопа и спина и голова, что тут говорить про пидпахвы. Украинские мужчины не индусы и не сладкоголосые арабы, следовательно - не имеют адаптации к жаркому климату, как упомянутые иноземцы, которые и при сорока градусах сухие будут.
no subject
Date: 28 May 2012 17:17 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 17:38 (UTC)зі а коли укр. чувак ніжно розмовляє на вулиці французькою - це про що свідчить? чи коли гречанка розмовляє турецькою чи арабською?
ззі я чудово розумію, що є такі речі, як полеміка та різні там синекдохи з гіперболами, але це не про "зараз" і не про цей "есей"
no subject
Date: 28 May 2012 17:51 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 18:09 (UTC)я одразу звернув на це увагу
зі патріархат, животи, підпахви, погані аромати і погана генетіка
смєшалісь в кучю, єнті самиє, коні-люді
no subject
Date: 28 May 2012 18:52 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 18:54 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 19:11 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 19:19 (UTC)я визнаю, що справжньої гендерної рівності зараз в україні не існує - що є то є
... але замість об"єктивного "препарування" проблеми, всебічного аналізу та спроб пошуку якогось алгоритму дій (ви маєте погодитися, це не є якимось стратегічним секретом, так?) в цьому випадку я ознайомився лише з дуже несподіваним ворохом штампів та стереотипів - здається, після прочитаного можна говорити про тенденційне, упереджене ставлення до українських чоловіків (про дискримінаційні узагальнення, якщо хочете)
моя реакція? приблизно така, як коли я бачу лайно на стежці перед собою - покрутив носом та обійшов по максимальному радіусу
опонувати? сперечатися? доводити щось? та ну :) - лише струснути плечима, та й піти собі далі
no subject
Date: 29 May 2012 08:26 (UTC)з цієї ж причини (у переважній своїй кількості) будуть існувати багацько відповідних штампів і стереотипів. проте це правда, що заходити у вагон метро під вечір жаркого літнього дня - таки не комільфо. і сперечатись тут немає жодного сенсу)
no subject
Date: 29 May 2012 08:33 (UTC)* я ж, в свою чергу, нічогісіньки там не побачив
дурнуваті теревені - сам можу в такому ж ключі побазікати (на кухні)
і це все буде правда та мова там буде про "некомільфо"
** ви краще ось на яке запитання дайте мені відповідь: після подібних "маніфестів" (як в вашому пості згори) взаєморозуміння між жінками та чоловіками покращиться? як ви вважаєте?
no subject
Date: 29 May 2012 09:21 (UTC)ну а щодо порозуміння між чоловіками і жінками, то його, за моїм переконанням, не може бути у принципі) можливе якесь перемир'я, пакт про ненапад, тощо, але аж ніяк не порозуміння. імхо - чоловіки і жінки це ворожі племена, які постійно перебувають у стані війни, а звідси - і всі висновки ;)
no subject
Date: 29 May 2012 09:27 (UTC)згоден
no subject
Date: 29 May 2012 09:29 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 17:58 (UTC)если бы тупорылая каклота поинтересовалась биологией чуть более, чем в пределах 6-го класса средней каклошколы, то она бы знала, что селекцию в популяции осуществляют самки
так ша "погана гэнэтыка", "патрыархальна ынэрцыйа" и прочие высеры межушных клоак хохлоунтырменшей -- это все результат инстинктивного выбора каклосамок, то есть, показатель их качества как хранительниц и отбраковщиц генотипа
no subject
Date: 28 May 2012 18:51 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 19:39 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 08:27 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 08:45 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:15 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:16 (UTC)В РиЖЪ! За РиЖЪ!
no subject
Date: 28 May 2012 18:07 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 18:52 (UTC)no subject
Date: 28 May 2012 19:49 (UTC)не хочу, щоб чоловіки сприймали це, як образу. не всі такі. можливо, мені просто не щастило.
причиною такої ситуації, на мою думку є жінки, а саме матері: синів затуркують до півсмерті, бо ж "коханий синочок" не знає яку каву купити, як доїхати з центру на Сихів, не здасть сам документи на вступ... а вбивало мене, коли мами приводили коханих синочків на співбесіду при влаштуванні на роботу. звісно, я наводжу тут найпатологічніші приклади, але факт-фактом.
no subject
Date: 28 May 2012 21:01 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 08:41 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 08:42 (UTC)Теперь Я могу спокойно умереть: унтырменшы узнали о Конраде Лоренце.
no subject
Date: 29 May 2012 09:14 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:17 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:24 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:32 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:39 (UTC)no subject
Date: 29 May 2012 09:48 (UTC)І агiтуйте бидло безпринципне
Фiгурними пiздюлями.
no subject
Date: 29 May 2012 09:49 (UTC)