Будьмо! Адамів живий журнал

Чет Бейкер, американський джазовий музикант, народився цього дня у 1929 в Оклахомі, США. Серед джазових трубачів цей, поза всіляким сумнівом, великий музикант займає одне з провідних місць. Він був першим білим трубачем сучасного кул-стилю у сфері комбо-джазу і одним із апологетів модерн-джазу взагалі.

Чет Бейкер навчався навчався грі на трубі у динячому віці, у школі, а потім почав виступати у духових та танцювальних оркестрах. Службу в армії він проходив у 3ахідному Берліні як трубач військового оркестру, а після демобілізації продовжив музичну освіту в коледжі Лос-Анджелесу, де вивчав теорію музики і гармонію.

У 1949 році він отримав запрошення у військовий оркестр, з яким грав у Сан-Франциско до 1952 року. У цей період познайомився з відомими музикантами-боперами, брав участь у численних джем-сейшнах. Ну а піонерами бі-бопу на той час були такі видатні особистості як саксофоніст Чарлі Паркер, трубач Діззі Гіллеспі, піаністи Телоніус Монк і Бад Пауел, контрабасисти Джиммі Блентон і Оскар Паттіфорд, гітарист Чарлі Крістіан, ударники Кенні Кларк і Макс Роуч.

На початку 1952 року Чет співпрацював з Чарлі Паркером і Відо Муссо, а в кінці того ж року в Голлівуді познайомився зі Джеррі Малліґеном і незабаром став знаменитістю як соліст його квартету. Надалі виступав переважно з власним комбо (починаючи з 1953 року), членом якого був також піаніст Расс Фрімен.

Чет Бейкер здійснив кілька європейських турне у 1955-1956 роках. Відновивши співпрацю з Маллігеном, успішно гастролював у складі його секстету в Парижі, виступаючи не тільки як трубач але і як піаніст.

У 1959-1960 роках, перебуваючи в Італії, Чет почав вживати героїн і впав у важку депресію. Все подальше життя він переїжджав з Америки до Європи і назад у пошуках втраченого часу, потрапляючи то в поліцію, то у в'язницю. Він проходив курс лікування, то зіскакуючи з героїну, то беручись за старе. У одній з бійок позбувся зубів (у 1966 році) і на кілька років пішов з музики занурюючись все глибше у світ наркотичного забуття.

У 1973 році Чет все ж таки знайшов сили повернутись на сцену. У Європі, де він проживав останні 15 років, він записав близько двох сотень альбомів з різними музикантами.

Загинув цей видатний музикант випавши з вікна готелю 13 травня 1988 року в Амстердамі, де будь-які наркотики легко купувались у будь-який час в будь-якому місці...

Ще про Чета Бейкера у прекрасній статті О.Когана

( Ну і невеличкий музичний салон Чета Бейкера )

The Best: Autumn Leaves (Chet Baker & Paul Desmond)

  Великий і, не боюсь цього слова, видатний американський джазовий альт-саксофоніст і композитор. Працював з Дейвом Брубеком, створив кілька власних груп, а також виступав у дуетах з Джеррі Малліґаном, Джимом Холлом і Четом Бейкером. Інтелектуал і гуру, а разом з тим – один із найпопулярніших музикантів в історії кул-джазу.
Легкий мелодійний звук його альт-саксофону був візитною карткою Пола Дезмонда. Манера його виконання дещо нагадувала стиль Лі Конітца, якого Дезмонд вважав одним зі своїх головних натхненників. Пол був здатний добувати зі свого інструменту неймовірно високі ноти — альтіссімо, що зробило його одним з найвідоміших музикантів кул-джазової школи. Значна частина успіху класичного квартету Брубека полягала в протиставленні легкого, тендітного стилю гри Пола і, іноді доволі жорсткої, політональної гри Брубека. Талант Пола в імпровізації особливо рельєфно виділяєцця у двох альбомах, які він записав з Джеррі Малліґаном «Mulligan-Desmond Quartet» і «Two of a Mind».
А виконання основної теми з кінофільму «Чорний Орфей", особисто я вважаю за зразок класики кул-джазу. )))
Послухайте і спробуйте на смак справжнє мистецтво...


Black Orpheus


( Більше відео з гарною музикою )

* * *

  Великий і, не боюсь цього слова, видатний американський джазовий альт-саксофоніст і композитор. Працював з Дейвом Брубеком, створив кілька власних груп, а також виступав у дуетах з Джеррі Малліґаном, Джимом Холлом і Четом Бейкером. Інтелектуал і гуру, а разом з тим – один із найпопулярніших музикантів в історії кул-джазу.
Легкий мелодійний звук його альт-саксофону був візитною карткою Пола Дезмонда. Манера його виконання дещо нагадувала стиль Лі Конітца, якого Дезмонд вважав одним зі своїх головних натхненників. Пол був здатний добувати зі свого інструменту неймовірно високі ноти — альтіссімо, що зробило його одним з найвідоміших музикантів кул-джазової школи. Значна частина успіху класичного квартету Брубека полягала в протиставленні легкого, тендітного стилю гри Пола і, іноді доволі жорсткої, політональної гри Брубека. Талант Пола в імпровізації особливо рельєфно виділяєцця у двох альбомах, які він записав з Джеррі Малліґаном «Mulligan-Desmond Quartet» і «Two of a Mind».
А виконання основної теми з кінофільму «Чорний Орфей", особисто я вважаю за зразок класики кул-джазу. )))
Послухайте і спробуйте на смак справжнє мистецтво...


Black Orpheus


( Більше відео з гарною музикою )

* * *